Природа літніх гір така розкішна,
й така бентежна неба синява,
душа моя, мов в юності, знов квітне
й нашіптує нових пісень слова.
А звідусіль звучить така велична
органна музика зелен-борів,
і на побачення мене знов кличе
та дівчина, яку я не зустрів.
Де полонина сквітла, топчу трави,
зриваю квіти їй я на букет,
і душу солодять мою заграви,
й на їхнім тлі чийсь ніжний силует.
Це я про неї видумав легенду,
про ту, яку в житті ще не зустрів,
вплітаю мрію в музику богемну,
що вітер творить для зелен-борів.
Створено 28.08 – 1.09. 2005 року, м. Львів
Опубліковано:
1. Гомін Підгір'я. Альманах, вип. ІV. Дрогобич: "Коло", 2006. – С. 22;
2. Танцює дощ. Львів: "Ліга-Прес", 2008. 56 с. – С. 11 – 12;
3. Золоті обереги (Антологія Бойківського краю). Дрогобич: «Посвіт», 2009. – 192 с. – С. 131;
4. Енциклопедія сучасної творчості (Літературний альманах). – Хмельницький, Вид. Стасюк Л.С, 2016. 224 с. – С. 194 – 195.
Музика Євгена ЗаставногоВиконання Володимира Пителя
дякую! 
