За мною вітер зачиняє двері,
Сліди змиває дощова вода.
І знову розпач, розпач на папері
Виписує загублені слова.
І знову сум крокує по калюжах,
Неправда тінню шкутильгає у думках.
Самотній біль – болючий, як самотність.
Маленьким мріям знов великий крах…
