Провінційне місто. Відчайдушна сповідь.
І в її сюжеті ти був полем бою.
А для тебе, мабуть, додатковий клопіт.
Всі ми неправдиві, будучи собою.
Чорний – це не колір – кредо безсловесне.
Канули у Лету спроби щось змінити.
Кожен вчинок – розділ, відкривав тілесне.
Хочеш це відчути – варто попросити.
Як би не вчинив ти, але вибір кожний
Тягне за собою ту чи іншу схему.
Всі ми жалюгідні в самоті тривожній.
Все, що є навколо, просто стане темним.
Щойно народились, битву ми програли.
Можна, зупинившись, істину почути.
Все це неважливо, навіть, що кохала.
Знаю. Неважливо. Але. Дай відчути.