Я можу бути тобі найцікавішою в світі співрозмовницею. Ми б годинами теревенели про мотоцикли, нове кіно, музику в стилі кантрі. Про твоїх колишніх, нових знайомих, броколі, мюслі, варення – та все, що завгодно. Годинами слухала б твій стомлений голос, мов аналітик досліджувала глибокі душевні рани, ставила діагноз, давала пігулки, робила уколи, мов персональний чумний лікар виліковувала від «чорної смерті» серця.
Я можу бути тобі найзапеклішим у світі ворогом. Ми б годинами проникались бажанням жорстокої помсти, в моменти ненависті омріювали обряд екзорцизму, планували зруйнувати стіни спокою один одному. В крові не текла б дружелюбність, а замість серця був штучний клапан із гравіруванням «Я відчуваю іскристу ненависть». Всередині б кипіла отруйна чаша озлоби, яка була ладна вилитись в непідходящий момент, і тоді тримайся, але хтось приречений на поразку.
Я можу бути тобі найпристраснішою в світі коханкою. Ми б годинами п’яніли від тепла власних тіл, втрачали розум від поцілунків у шию, грузли в залежності камасутрових щирих емоцій. Ми б кохалися й палко кохали, дарували сніданки, прогулянки в парку, солодкі тримання за руку (талію, волосся чи стегна), віддавались на розтерзання сексуальним переживанням. І, в моменти краху наших стосунків, щоразу брали б реванші для чергових нокаутів нелицемірної ночі любові.
Я відповім тобі на будь-яке почуття: взаємопідтримку, взаємоненависть, взаємокохання. Лиш би тільки взаємно…
