Ми всі з одної Батьківщини,
ми всі її палкі сини.
Ми - громадяни України
з своєю часткою вини
за те, що бідна і без долі,
що втратила себе саму,
що прагнуть перестала волі
і вся занурилась в пітьму,
що ми, її хрещені діти,
забули гордість й предків честь,
і ладні в теплім гнОю скніти
і хвацько козиряти "Есть!" -
аніж її, свою Вкраїну,
свою ВІТЧИЗНУ, світоч свій
піднять з колін, піднять з руїни
і стать з байдужістю на бій!
Багато нас. В єдину долю
з'єднала всіх земля оця.
В борні за щастя її й волю
не посрамім свого лиця!
І хай говориш ти на ідіш,
ти - росіянин, ти - мадьяр, -
на смерть за неї радо підеш,
якщо в душі любові жар!
Ми - УКРАЇНЦІ. Наше право
її ганити чи любить.
Але вона - моя! Держава,
в якій усім нам разом жить.
