не собо́рувана…
супроти традиції – не обмита,
кийками ординськими безоружно забита,
отак –
зо слідами проте́кторів-підошо́в на чолі
просо́чуся непомітно
проз асфальтові смо́ли,
проз ка́мені
мовчазні
до основи-основ землі –
ніким не підкореної ніколи…
шкода себе…
і всіх…
і їх…
але!
час за нами прийшов –
настав!
необминуч і кровав…
це – робота,
робота наша звична,
місія історична:
треба йти –
перемогти
чи у землю рідну лягти:
залякати не можуть
підошви кованих берців
ординських запро́данців,
газ, кийки, металево-щитовані загорожі,
продажні суди́:
так і раніше було,
та не буде завжди –
ЩО ВОНИ МОЖУТЬ?
убити?..
ситуативно перемогти?
але НЕ підкорити…
що ж,
колись все одно доведеться вмирати –
то чому й не сьогодні?
за свободу власну, за правду і волю Господню…
скромно і непомітно,
стати-перемогти,
а якщо доведеться – вмерти:
немає вищого перед Богом,
як за гідність людську – самопожертви…
жодні манкурти
не годні перемогти,
підкорити,
якщо усере́дині себе –
незалежний і вільний ти
кожен зараз вирішує сам,
така година –
живи, Україно!
цвіти…
я просто люблю тебе, Україно…
непомітно-звичайна твоя людина
треба йти…
не прощаюсь,
побачимось там
13.12.2013
Валю, вражений Вашим віршем і неймовірною мужністю, вірою... десь вже в коментах зазначав що, у свій час, мирними акціями Індія здобула незалежність (всі розуміють в якому стані опинилась наша свобода), індійців так само били довбнями по головах, Індія мала духовних лідерів, одним з них був Махатма Ганді...
Перемогу Духовно Об`єднаній Україні! - за такою піде весь світ!
Серцем і духом з Вами
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, пане Вікторе... відчувається присутність Ваша... всі ми - люди- там, тим чи іншим способом...)))
убити?..
ситуативно перемогти?
але НЕ підкорити… - Саме так! Вільного духом не втримати ні за якими гратами. Боже, так хочеться вірити, що не дійде до крайнощів і вибороти свою Україну зможемо без кровопролиття... Хай береже нас Бог, бо на нього єдина надія. А народ наш - величний і нескорений, що й довів вже вкотре! Дякую Вам за таку високу поезію, що пробирає до кісток!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...сьогодні на Майдан прийшов чоловік, він назвався батьком одного із тих, котрі Майдан атакували - на коліна перед людьми став і за сина каявся - отака велич у народі нашому, Наталю.... духовна велич!
Браво! Цей твір заставляє задуматись! Тисну вашу поетичну руку!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
отже - "перо"... дякую, пане Валерію Голуб - усе просто: зараз... як і завжди у нас... усього лише здавалося, може, нас обмине - ну, не обминуло... історія наша така...