За вільність
Б’єшся
Стоїш за нею
Усіма думками
Кожною бруківкою
Цього міста
Кожним його
Зимовим подихом
Мов голуб
Спрагнений кричиш
Ледь чутно
Може й так
Та тисячі вас
Що шукають
Неба
Над головами
Й золотом квітнуть
Знову
Поля пшениці
Я чую ваш спів
Що повстав зненацька
Так давно народжений
Пісню
Проти насильства
Брехні хабарництва
Проти свавілля
Проти божевілля
Що ніяк не вгамується
Й підіймаються
Ваші сльози
Ген-ген
Понад цією імлою
Так голосно
Що вчує цілий світ
З надією
Що хтось нарешті
Розжене
Цих чорних гав
Над нашими очима
Що чаяться на ще живі
Тіла пісні та душі
І вже співаючи
Стаєтеся вільніші
На кожне слово
На кожний прапор
На кожен усміх
І квітку що трима
Оте дівча
Що стало вже доросле
Воно буде підходити
З усміхом
До нашого колосся
І шукати
Зрілості зерен в них
Вільності
Що дозріва
У серці
