Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: БГІ: ЄВРОМАЙДАН - ВІРШ


БГІ: ЄВРОМАЙДАН - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого клубу | Спілкування | Літературні студії | Контакти | Новини | Оголошення | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >

Зараз на сайті - 70
Персональный ЧАТ *Кассіопея*
Персональный ЧАТ Crash
Персональный ЧАТ Dashavsky
Персональный ЧАТ Frensis
Персональный ЧАТ Mik (галицька миша)
Персональный ЧАТ Mira Invite
Персональный ЧАТ Soteira
Персональный ЧАТ Vlarin
Персональный ЧАТ Yusey
Персональный ЧАТ Zang
Персональный ЧАТ Ілея
Персональный ЧАТ Ірина Гарасим`юк
Персональный ЧАТ Анатольевич
Персональный ЧАТ Анна Соловей
Персональный ЧАТ Артишук Марія
Персональный ЧАТ Віктор Хадсон
Персональный ЧАТ Вадим Косарєв
Персональный ЧАТ Добрий Кіт
Персональный ЧАТ Долька Полину
Персональный ЧАТ Доця Люцифера
Персональный ЧАТ Есенинский
Персональный ЧАТ КВМ
Персональный ЧАТ Каминский ДА
Персональный ЧАТ Катя Казанцева
Персональный ЧАТ Команданте Че
Персональный ЧАТ Комбат
Персональный ЧАТ Кузя Пруткова
Персональный ЧАТ Лерочка
Персональный ЧАТ Леся Shmigelska
Персональный ЧАТ Мандрівник
Персональный ЧАТ Марічка9
Персональный ЧАТ Маринэ Санакоева
Персональный ЧАТ Мирослава Жар
Персональный ЧАТ Музи Августи
Персональный ЧАТ Наталия Рыбальская
Персональный ЧАТ Наталка Ярема
Персональный ЧАТ Наталя Святокум
Персональный ЧАТ ОДИНОКА ВОВЧИЦЯ
Персональный ЧАТ Оксана Р.-Г.
Персональный ЧАТ Октябрина
Персональный ЧАТ Променистий менестрель
Персональный ЧАТ Руслан Строїнський
Персональный ЧАТ Сашко
Персональный ЧАТ Світлана Моренець
Персональный ЧАТ Серго Сокольник
Персональный ЧАТ Станіслав Безмежний
Персональный ЧАТ Тепла осінь
Персональный ЧАТ Хлопчина, з синіми очима
Персональный ЧАТ Христина Рикмас
Персональный ЧАТ Шон Маклех
Персональный ЧАТ Щасниця
Персональный ЧАТ Юлія Нова
Персональный ЧАТ джульєтта
Персональный ЧАТ наталія калина

 прихованих - 16 чол.

Пошук


Перевірка розміру




ЄВРОМАЙДАН

БГІ :: ЄВРОМАЙДАН
Борітеся, поборете! Тарас Шевченко Повсяк від тебе все залежить, Твори, працюй, зі злом борись, Хоч Богу теж віддай належне, Тож вір йому й щиро молись*. Та не так сталось, як гадалось, Що ми в Європу щиро йдем, Хоч до останнього віщалось - І раптом інший вже тандем. Народне віче із мільйонів На мільярдерів піднялось За конституцію й закони, Щоб європейство відбулось. Двічі судимий і раз гнаний Він вдруге спричинив Майдан, Серед бандитів Хамом знаний, Дурив, гнобив і фальшував. Зек і гебіст - чобіток пара Знов Україну запрягла, Знедолення, як божа кара, Стоїть край нашого двора. За що знов Неньку розпинають, Навіщо знов в ярмо ведуть? Бо, бачте, у Москві бажають В імперію воскрести путь! Народом клятий й нетерпимий Він вічно хоче царювать, Вже й Бог до сьомого коліна Сім'ю готовий проклинать… Врятуй дітей своїх й онуків, Рід від покари вбережи, Твої гріхи - народні муки, Й його терпіння на межі. 10.12. 2013р., Київ _______________________________________________ *За висловом Любомира Гузара: «Працюй, як все залежить від тебе, а молись до Бога так, як все залежить від нього». **Фото з інтернет.

ID: 465239
Рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата надходження: 10.12.2013 18:38:42
© дата внесення змiн: 11.12.2013 13:28:19
автор: БГІ



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати Поскаржитись на вірш!




В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (368)
В тому числі авторами сайту (11)
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайту.



КОМЕНТАРІ

андрон, 10.12.2013 - 22:06
12
.....
Звитя́жне і́м’я, порохна́вий дух,
Мізе́рія захла́нного іу́ди.
Його́, і ста́до підкаблучних мух,
І йо́лки, супроводжували всю́ди:

То у вінку́ на го́лову впаду́ть,
То сві́ту на гане́бну сла́ву
дітей поби́тих під гілки́ вкладу́ть,
То з-за зубі́в вискакують лука́во.

В обійми брав завжди ворожий тиск,
Рубав і пра́ведне корі́ння.
Сподо́бив він на чі́льне мі́сце - зиск,
Свобо́ду ж - не низьке́ терпі́ння.

Не кланявся ні пра́вді, ні волхва́м,
А бив твердим чоло́м, в стіну́ облу́ди.
Він Бога, з грішми, у мішку трима́в,
Щоб той не зми́лувавсь на люди.

.......
Коли, злеті́вши, ти знева́жиш люд,
зіпре́шся на чужи́х в важку хвили́ну -
зігне́ться ма́ти, сплю́не Божий суд,
і ти згори́ш, до со́того колі́на.
БГІ, 17.12.2013 - 11:29
12 friends
Валерій Голуб, 10.12.2013 - 21:21
Добре сказано! 5. friends
БГІ, 17.12.2013 - 11:28
Дякую! friends hi
@NN@, 10.12.2013 - 18:58
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465162
це вірш Наталі Данилюк, рада поділитися
БГІ, 17.12.2013 - 11:27
12 give_rose
Нові твори