Можливо, колись я стану тією, якою ти хочеш мене бачити. Жінкою, яка задовольнятиме тілом й п’янитиме душею, яка буде вести в правильному напрямку й не дасть можливості схибити, навіть подумати про поразку чи приречений результат. Жінкою, яка буде в тобі улюбленою картиною, мольбертом для творіння, книжкою для натхнення чи просто Музою, яка викликає бажання діяти для мистецтва. Можливо, колись я стану тією, яка рве тобі все із середини, кричить, панікує, тисне на кнопку «Replay», божеволіє, криє, гримить, горланить щодуху та ніяк не вгамується. Поцілуй її за мене, зірви лишній одяг, передай привіт і розкажи про моє безмежне натхнення на цей вечір. Вона отримує тіло, а я задовольняюсь душею. Ти зі мною тільки буквами, рядки залишаться зі мною назавжди: в історії мого життя, в історії мого браузера. Все моє божевілля в епіцентрі з тобою, тож давай зупинимо цю уявну вендетту та знову поринемо в хаос наших думок.
немов пісня, яка ще буде озвучена)
