Вона …вона банальна.
Вона не особлива.
Вона трішки брутальна.
І дуже хвороблива.
Вона як усі смертні.
Не носить квітів в косах.
Як всі дівчата вперті.
Тендітні ніжки в росах.
Вона не любить каву,
І чай не є для неї.
Вона тобі цікава.
Не можеш ти без неї.
Не любить малювати,
Але фотографує.
І хоче завжди спати.
А інколи ревнує.
Для неї запах м’яти -
Це щось дуже казкове.
Вона мріяла мати
Ромашок ціле поле.
Вона завжди сміється,
І навіть коли плаче.
Вона для всіх є муза.
Але не всіх одначе.
P.S. Вона...вона чарівна,
Але дурні промови.
Бо ти її покинеш.
Даю тобі я слово...
Промови ж після того, як він її покинув..... Вона дівчина відкрита, може в розпачі і наговорити чогось. Та ми її розуміємо. Печечитувала вже стільки разів - яка ж дівчина гарна!!!!!!!! А на фото - ангел!!!!! Вірш чудовий!!!!!!!
Юлія Антоняк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Але насторожує Ваше P.S.
