Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: ukran: Голосіївські оповіді (1) - ВІРШ


ukran: Голосіївські оповіді (1) - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 9

Пошук


Перевірка розміру




Голосіївські оповіді (1)

Осінь не здавала своїх позицій. Над широким полем сходив ранок. На долині упав туман і ледь ледь проглядались дахи будинків. Це із туману виринало село Голосіївка. На краю села задрімала старенька хатина молодого чоловіка - Онисима. На жаль, він був дуже самотнім. Не мав дружини, рідні пороз’їжджались у міста, забравши з собою і його батьків. Круглий рік він чим міг допомагав людям. У селі багато було самотніх літніх людей (когось забули діти, хтось самотів внаслідок жорстокої долі). Крім того, його доволі часто навіть дружні сімї просили допомогти, порадити і підтримати. Онисима лагідно називали – Сима. На подвірї ж чоловіка вже багато років відчувалась нестача жіночої руки – на чисто підметеному дворі висів недопраний одяг, за ошатними дверима ніби ховалась брудна підлога, біля вікна засохли ромашки і лише колючий кактус ще витримував жорсткий клімат існування. Біля плити з шостої години кипіли два горщики. У одному вже третій раз розпарювались пшеничні висівки для свиней, у другому недавно почала закипати картопля. Раптом почувся стукіт у двері і пролунав чоловічий голос: -Сима це я Петро, можна увійти – проте не дочекавшись відповіді Петро-Гайка ввійшов у дім. -Ну здоров Петро – промовив Онисим – я вже не очікував гостей – осінь же на дворі, клопіткої роботи немає. -Допоможи дров привезти з лісу. -Ну добре зараз прийду, лише попереджу сусіда Пилипа, щоб придивився за господарством, а як їдемо твоєю зорькою, чи власні коні брати? -Бере краще свої, на пару більше нагрузим. Через годину пара гнідих коней мчала до лісу. Білі гриви причісував вітер. Петро гордо тримав віжки – «Грего, Майстро Ноооо». Онисим лише посміхався з боку. Невдовзі прибули до лісу. Зупинившись поблизу сухого парасляка, Онисим сказав: -А ти домовлявся з лісником, може краще поїдемо на ділянку, де вже тиждень працюю твої сусіди. Вони нам і звалять і нагрузять, ще й лісникові допоможемо прорізкою посадки -Ага, а могорич у тебе є – пробурмотів Петро Гайка. -Добре як хочеш. Крім того Гайка відмовився від ручної пилки, взявши з собою лише гучну бензопилу. Тому чоловіки швидко звалили декілька сухостоїв та ще й сиру товсту сосну «На новеньку огорожу». Хоча і стара у Петра ще могли років десять простояти. Натрудившись з погрузкою почали збиратись додому. За горизонтом пробивались крізь гілки вже червоні промені заходу. Обоє сіли на прогнутий від ваги віз і потихеньку рушили. Виїхавши з лісу, Петро (за віжками тепер був Онисим) помітив як наближався старенький мотоцикл лісника: -Скоріше, Ноооо! -Та що ж ти кричиш, швидше вже не можу, і так коні ледь-ледь тягнуть твою майбутню огорожу. -Слухай, друже якщо ми не прискоримось, то у мене не лише огорожі не буде, а й корова пропаде. -Та чого ж ти нервуєжся? - здивовано запитав Онисим. Петро вже не встиг відповісти, старенький мотоцикл перекрив дорогу. Сивочолий лісник підійшов до воза: -Добрий вечір хлопці -Добрий вечір, батьку – промовив лагідно Онисим, -Чому ж це ви синочки вирішили за моєю спиною ліс вивозити, чому ж ви не попросили, я б і з погруз кою допоміг і з вибором дерева на матеріал, а так цю вашу роботу можна назвати не інакше як …крадіжкою. -Та ми хотіли пізніше вам про це розказати і завтра ж відпрацювати свій вантаж – сказав Сима, він тепер уже все зрозумів і хотів якось загладити цю ситуацію. А Гайка лише мовчав і нервово трусився, наче від холоду. -Ага, знаю я таких, від кого-кого, але від тебе Онисим я цього не чекав, треба виплачувати штраф і вертати ваш вантаж. -Батьку, дозвольте хоча б сухі дрова завезти додому, а штраф готові у повному обсязі… – в цю мить Петро аж оживився: -Ні, ні не в повному, ну хоча б половину. Старий лісник глянув на обох, його погляд зупинився на незвичних добрих очах Онисима: -Сима, ну навіщо ти з ним зв’язався, добре, беріть дрова, вертайте матеріал і завтра сплатіть штраф, хоча звідки ж у тебе гроші, це й же куркуль за душею не має коштів, а продавати господарство, якось не по-людськи. Привезіть мені вгодованого кабанчика і забудемо цю прикру історію. -Добре, завтра все зробимо. Лісник поїхав додому, а Гайка, трохи побурмотівши, взагалі перестав говорити з Симою. Нібито як би не Онисим, то і кабанчика не прийшлося б везти, а так тепер лише він (в знак примирення) повинен віддати свого. Жаль переповнював серце Сими. Не хотілось сваритись з другом і зранку метровий кабанчик вже пробував на міцність стіни старенького хлівчика лісника. Через декілька днів із двору Петра-Гайки вже доносився запах фарби. Це були «аромати» новенької і нещодавно покрашаної огорожі. Петро ще довго милувався нею і вихвалявся, мовляв – «який я чудовий господар, не те що Сима» А Онисим в обідню пору сидів біля вікна – милувався колючками кактуса, що виблискували на сонці. Він не жалів ні про що. Якби ще раз виникла така ситуація то Сима все вчинив би точно так само. Головне у його залишилась чистою совість, він відчував красу свого внутрішнього світу і це додавало наснаги жити, жити і насолоджуватись кожною миттю життя…

ID: 460960
Рубрика: Проза
дата надходження: 16.11.2013 21:42:51
© дата внесення змiн: 16.11.2013 21:42:51
автор: ukran

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (349)
В тому числі авторами сайту (8) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

Леонід Ісаков, 28.07.2014 - 15:55
Люди як люди. Пишіть, не звертайте уваги. Настирливість і цілеспрямованість дадуть свої плоди. friends
 
ukran відповів на коментар Леонід Ісаков, 01.01.1970 - 03:00
Я написав вже цілий цикл - десь 20 подібних оповідань "Голосіївські оповіді" і ще притчі, легенди т.д. і т.п.... просто не знаю кому це цікаво... Навіщо викладати прозу якщо ніхто це не читає... Так само і з віршами...
Щось я розчарувався у своєму так би мовити "таланті", навіщо писати, коли написане в повному обсягу розумієш лише сам... Я вже гнався і за формою і за розміром і за технікою і граматикою і... досягнувши певного успіху зрозумів - у творчості головне ЗМІСТ, відчуття потрібності, натхненності написаного....
Можна писати посвяти, можна писати для коханої, можна писати для друзів, можна писати для тих, кому це потрібно, але я нікого не знайшов за своє нехай і юне життя. Можливо все попереду...
Вам дякую за підтримку.
 
Леонід Ісаков, 23.07.2014 - 22:11
Цікаво. Пишу також маленькі замальовки, але не ризикую виставляти, або жінка не дозволяє wink . Вірші це емоція, мить, а проза це тяжкий труд. friends
 
ukran відповів на коментар Леонід Ісаков, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за увагу.
Так.. погоджусь, проте і вірші для мене теж не просто мить, я поставив перед собою надто високу планку і, розумієте, якось боляче від байдужості стає, наче все це бачу тільки я, а раз тільки я, значить все це - міраж... Щось типу - а пише той пише, а ну добре та й добре тощо... Це наче вбиває, байдужість вбиває...
 
ukran, 13.07.2014 - 22:28
"дякую всім за коментарі"
Це ніби насміхання над самим собою.
Хах.
 
ukran, 10.01.2014 - 22:44
Дякую всім за коментарі
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Любов
Svitlana_Belyakova: - Любов - мрія поета.
Синонім до слова:  Любов
Wicenta: - :clap:
Синонім до слова:  Ізоляція
Данило Київський: - Самозбереження :22:
Знайти несловникові синоніми до слова:  ковач
: - коваль
Синонім до слова:  Любов
Г. Орел: - Туга Душі за досконалістю.
Синонім до слова:  Ревнощі, ревнувати
Г. Орел: - Власницький інстинкт
Синонім до слова:  Еволюція
Г. Орел: - Поступовність
Синонім до слова:  Ізоляція
Г. Орел: - Відділення, "Хата скраю".
Синонім до слова:  Еволюція
Г. Орел: - Відділення, "Хата скраю"
Синонім до слова:  Еволюція
Genyk: - Тримання удару
Синонім до слова:  Ізоляція
Genyk: - Виокремлення
Синонім до слова:  Ізоляція
Максим Тарасівський: - Синя ізолєнта
Знайти несловникові синоніми до слова:  Еволюція
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Ізоляція
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Любов
boroda-64: - асясяй
Синонім до слова:  Ревнощі, ревнувати
Світлана Крижановська: - Нервотрус
Синонім до слова:  Ревнощі, ревнувати
Світлана Крижановська: - Серценеспокій
Синонім до слова:  Ревнощі, ревнувати
Світлана Крижановська: - Злинці
Синонім до слова:  Любов
мышь: - Дихання, вічність, дар божий
Синонім до слова:  Ревнощі, ревнувати
dashavsky: - Душевна млість. :(
Синонім до слова:  Ревнощі, ревнувати
Ооооо: - Дурощі.
Синонім до слова:  Любов
Юхниця Євген: - Сяйність, радісність, вітальність
Знайти несловникові синоніми до слова:  Ревнощі, ревнувати
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Любов
Sin el mar: - Сонячність
Синонім до слова:  Любов
dashavsky: - ТЕПЛО ДУШІ. :019:
Синонім до слова:  Любов
Svitlana_Belyakova: - Не підвладне почуття...
Синонім до слова:  Камінь
Ігор Сас: - Дикар, брукняк
Синонім до слова:  Камінь
Ігор Сас: - Галечка, рінь, градівка, лобак
Синонім до слова:  Камінь
Ігор Сас: - Наметень, кругляк
Синонім до слова:  Камінь
Svitlana_Belyakova: - Глиба
Синонім до слова:  Самозаймання
Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова): - самоспалах
Синонім до слова:  Заводити(включати автівку)
Пантелій Любченко: - Задрандулити.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Любов
Ооооо: -
Знайти несловникові синоніми до слова: 
Ооооо: - Любов
Нові твори