Воістину, що сліпе не побачить, то видумає...
Прочитала (явно зашвидко) назву твору
Олекси Удайка Вимушений мінітрактат*
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460541
і... ось що домалювала збочена фантазія:
З усіх сил, зять намагався не шкодити тещі,
Та, напевно, щось недобре вселилося в нього!!!
Всипав до борщу, крім перцю, білесеньке дещо...
(Ну а теща по обіді збиралась в дорогу).
Не подумайте, рідненькі, про щось кримінальне,
Зять - людина адекватна, але й в нього нерви...
Чи з тещею відносини в когось "ідеальні"?..
Він же... викинув в смітярку зіпсуті консерви.
А Пурген це - не смертельно, а, навіть, корисно,
Очищає, кажуть люди, кишечник нівроку.
Якби йому "рідна" теща була ненависна,
Чи прожила б в них в домівці АЖ ТРЕТИНУ РОКУ?!!!
Спасибо за предупреждение, Патара! Буду теперь следить, шобы зять и близко не подходил к моим тарелкам! В целях предотвращения терроризма в отдельно взятой квартире...
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тещі - вони ж міцні (маю надію ),
Третина року із зятем - "Пурген" вже не діє,
У боротьбі за покращення мікроклімату вдома -
Зміцнений імунітет і забута втома! Дякую за ранкову усмішку - гарний початок дня!!!
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Турботливий зять! А профілактику кишечника треба час від часу проводити, це не зашкодить. 
В целях предотвращения терроризма в отдельно взятой квартире... 
),
Дякую за ранкову усмішку - гарний початок дня!!! 
