налашту́ю Всесвіт
на пасте́ль –
м`яко-ніжно-стри́мані
ла́гідні тони́ :
ві́дсвітом розми́того
трав`яно́го
з відчуття́м небе́сного –
синьо-голубого
проникають пли́нно
спо́глядно-глиби́нно
через ясно-жовту
пластику пустель…
Усесвіт – пастель…
…налаштую Всесвіт на акварель:
на дові́льно ламану лінію, безли́сто-осі́нню, –
почеплю́, як сливу…
одійду́ – поди́влюся, оціню́ :
який же красивий!
…без причин і ро́здумів – серцем навмання́
зміню́ темп і ритміку ди́хання:
нині
Усесвіт, як слива – ви́вірено-обті́чний,
окру́гло-продовгува́то-логічний,
урівнова́жено-гармоні́чний
а колір! – терако́т із бузино́ю…
основних – синього і червоного
філігра́нна пропорція,
терпеливо і делікатно ді́брана мною…
пове́рху сливку-Усесвіт –
оздобимо голубим,
чисто-прозорим,
як наче заго́рнемо у шмати́нку неба –
і не розпи́туй мене,
чому голубий,
так-но торкне́шся – зник-не…
розтане, як дим чи вода,
і не залишить на пальцях сліда́ – так треба…
голубий пове́рху – зорова́ ілюзія…
як і ти, як і я…
пізній романтик твій листопа́д-менестрель:
сьогодні Усесвіт для тебе
у маля́рській техніці – акварель…
а завтра, можливо,
поздира́є вітер оці шпалери,
прозоро-красиві,
принципово
переосми́слить дизайн…
і я напишу тобі іншу казку,
скажімо –
«Усесвіт-гри́зайль…»
…сиджу наверху́ – на даху́,
на коньку́…
у обні́мку із ко́мином –
сонце за обрій заходить:
яка глибина́, прозо́рість…
відтінки, су́тінки, кольори!
незбагне́нно красиво виходить…
бери – повтори́
обрій-и́рій…
ну що тут скажеш…
по бла́ту –
відбі́рної са́жі, аби писати
глибокі і теплі
монохро́мні квадрати ночі –
гото́вий надати-підки́нути
знайомець-комин …
але!..
що спільного
несуть у собі лелечі
і джерельні ключі?..
певно, гомін…
гомін…
акварельно-пастельно-гризайлевий
гомін…
пророчий
12.11.2013
Доброго дня Вам,пані Валя!нарешті добралася до комп"ютера...Щодо виставки моїх робіт - то в планах це маленька галерейка у центрі Львова.Така маленька,що це ,мабуть,буде не виставка,а виставочка -мабуть в кінці майбутнього літа.Якщо усе складеться вдало - я Вам повідомлю і тоді усі "може" наберуть цілком реальних рис
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
у Львові... що ж... маленька галерейка - але у центрі Львова! думаю, це набагато краще, чим би велика галерея десь на краю Києва... жартую... а якщо серйозно, то, думаю, від розмірів галереї далеко не все залежить... і ще думаю, що це дуже затишна "галерейка" і Ваша виставка буде вашим світлим святом... і ваших майбутніх прихильників... серед них уже передчуваю і себе...))) Бог вам у поміч...
Ви - художник слова... Так вміло підбираєте відтінки, так витіювато оздоблюєте свої словесні полотна - вишукані і барвисті, як петриківський розпис.
…сиджу наверху́ – на даху́,
на коньку́…
у обні́мку із ко́мином –
сонце за обрій заходить:
яка глибина́, прозо́рість…
відтінки, су́тінки, кольори!
незбагне́нно красиво виходить…
бери – повтори́ - казкова картина. Ви, як фея на тому даху... Так мені сподобався цей світлий і романтичний образ після наших розмов! То он звідки черпаєте барви для своїх віршів-полотен - з даху своєї хатини, де перед Вами відкривається уся яскрава палітра світу.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Наталю... у даному випадку я виступаю у трьох техніках - пастель, акварель і гризайль (градація відтінків сірого)... ну а Петриківський роспис - цілком вірогідно, якщо ви відчули тут "петриківку"... либонь, ця техніка - для стилю мого "органічна" і проглядає проз усі інші, до яких би я не зверталася... здається, я вже десь писала Вам, що маю намір цієї зими навчити себе азам петриківського розпису - ватман уже в мене є, залишилося прибдати потрібні фарби (от вилетіло із голови як вони називаються..) і пензлика зробити - думаю, першого свого пезлика "виконати" із жмутка власних косей... ні - кіс... хоча найкращі пензлики для петриківського розпису, діляться секретами фахівці, роблять із котячої шерсті - беруть "пушок" у кота під пахвою...))) але кота мені треба для такого спочатку зловити... ну, коти від того не страждають, коли їм постригають трохи під пахваю - також запевняють фахівці...
Дійсно Валю! Вірш мов картина модерн,прийдеш в галерею стоїш і дого вглядаєшся , що ж воно таке?Коли ж роздивишся , то ніби й все ж понятно. Дуже цікаво малюєте!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...я з Вами, як і завжди, погоджуюся, пані Вразлива... цю "штуку" швиденько поглядом "не проскочиш", мабуть... але менеі здається усе тут досить простим і логічно вмотивованим... (бо я бачу все це ізсередини ніби...))) - основна думка тут та, що людина сама постійно творить і свою власну вселенну і, частково, спільну нашу Вселенну... світ - він не однозначний для всіх, він ніби постійно "піддакує" кожному із нас... якщо хтось каже, що світ чорний, він, Світ, одразу погоджується і потверджує: "...так, так, - я чорний... чорний... - чорнющий..." - і робиться чорним... - інший каже: "...світ білий..." - і світ одразу ж підхоплює - "...так, я білий... як перо лебедине...." - просто світ завжди такий, яким його хоче бачити і бачить людина, кожна... він ведеться стосовно нас із позиції "чєво ізволітє?.." - так він виявляю свою до нас любов і турботу... (це - трансерфінг реальності..)
от усі красоти позахідного неба - вони існують тільки для того, хто їх споглядає... а хто заклопотаний і на небо не погляне в той момент - то для нього ніякого позахідно-кольорового дійства і не відбудеться : був день - став вечір - і все...)))
з приємністю ділюся з Вами думками своїми, які блукають у віршеві "між рядками"... дякую Вам за висловлене Ваше враження...
Мої роботи - в основному на дитячу тематику і для дітей.Є ще кілька проілюстрованих книг - теж дитячих.Хоча готую наступного року персональну виставку - якщо все складеться вдало...Може-тоді наважусь вийти у віртуальний загал
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дитяча тематика! - це ж здорово... як зауважив свого часу Андерсен (здається саме Андерсен...), "писати для дітей треба так само гарно, як і для дорослих... тільки для дітей треба писати ЩЕ набагато КРАЩЕ..." наважуйтеся уже зараз...))) де буде проходити виставка Ваша?... може...
я відчуваю художника - справжнього.Особливо мені сподобалось про "сиджу в обнімку із комином " - як би мені хотілось ось так теж !А акварель( гризайль акварельна - особливо!) - досить складна техніка - але Ви чудово володієте цією технікою у площині-чи то глибині...-слів.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Уляночко... отак я і пишу свої полотна - словами.. техніка така... бо рукою не вмію.. із "соразмєрностью" форм у мене нелади... а от кольори - це моє пристрасне кохання... я їх відчуваю усіма п"ятьма органами сприйняття... і шостим також... ну, і так далі, либонь... хто зі мною дивиться на при- і післязахідне небо - той дивиться... на мене... і більше вже не дивиться...))) при мені...
так у мене сприйняття кольору влаштоване, що я розрізняю на порядок більше кольорів, чим треба... ну, і переживаю їх... отакі одкровення наразі... вибачайте... ну, і всі, кому ця балаканина здасться зайвою - також...
але Ваш висновок, Уляно, для мене дуже цінний... чесно... бо Ви - художник справжній... а чому у вашому альбомі тут Ви не покладете хоч кілька робіт - для уявлення...