одним біда – ві́д ума,
іншим біда – бе́з ума:
людина завжди прагне то́го,
чого́ у неї нема…
а я, роздавши усе,
а найменшенькому - надію,
блаженно всміхаюся і радію:
більше за тимчасовий не́жить –
у цьому світі
ніщо мені не належить…
03.11.2013
О, така душа, як у вас - з такою віддачею - це подарунок для оточуючих...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
пані Ірино, Ви близькі до істини - я справді подарунок для оточуючих моїх... можна навіть сказати - сюрприз... я жартую, але мені справді приємно читати Ваші слова...
Гарно - роздати, передати, помножити...
Щиро - не лишити собі, не вкрасти, не приховати...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так закликають чинити мудрі і давні... так хотілось би чинити... хоча, по суті - нам і так тут нічого не належить... прийшли ні з чим - ні з чим і підемо... що ж, будемо удосконалюватися...))) дякую Вам, Лесю...
Пробачте, мабуть не відчула тонкощів душі.
Мабуть, у вас сум кішкою в душі.
У кожного в житті таке буває.
Хай сонце радості, де смуток був, засяє.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
тут мається на увазі відомий вислів одного із семи дельфійських мудреців - приблизно так (не хочу зараз уточняти) - "...щасливий той, хто не має бажань", ну і християнські відомі настанови... з чого Ви взяли, що у мене кішка сумна... у мене кішки зовсім немає...)))
дякую Вам... це - щось на зразок експромтів...
Сумний філософський вірш!Вірте,що прийде час,і доля вам подарує щось прекрасне,бо ви того варті!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, але я подарунків не приймаю - це завжди як ніби аванс... крім того це не автобіографічна річ... тут ідеться про відомий вислів одного із семи дельфійських мудреців...
але вдячна Вам, що бажаєте мені гарного...