У карпатськеє село,
Що десь між горами
Приїхали журналісти
Із телепрограми.
Ходіт вони по селі
Шось собі знімают
Люди з острахом плаями,
Лиш сі посувают.
Кожен хоче шось спитати,
З якої програми ,
Та не хотіт підходити
Боятсі реклами.
Одні кажут шо кіно
Хотіт тут знімати,
Другі кажут шо приїдуть
Мабуть депутати.
Зібралисі всі під баром,
Що коло сільради
І питаютсі у війта
Якоїсь поради.
Війт вдягнувсі в вишиванку,
Щоб солідність мати,
Влупив собі півлітрину
Й пішов сі питати.
Закликав їх в сіліраду,
Розпитав помалу.
Тай пішов казати людям ,
З якого каналу.
Кажут шо вни з передачі
Моменти з ключами
І шукают Михаська
З лісопилорами.
Село ото не величке-
Дві й пів полонини.
Так шо про се усі знали
Вже за пів години.
Сами більше сі втішила
Жінка Михаськова,
Тепер дума заживу
І я гонорово.
Задарма я Михаська
Все свого ганьбила.
Тепер вижу лотерея,
То велика сила.
Дивись йому від квартири
Ключі присотали,
Добре шо я його п*єного
Вчера не прогнала.
Хоч до дітька грошей вгрохав
Він вті лотереї,
Та тепер нова квартира-
Газ і батереї.
До вечора Михаська
Мила й поцувала,
Аж гульк уже на воротах
Народу навала.
Репортер у Михаська
Файненько питає
З якого він буде року
І як поживає.
Пита йго чи в Магадані
Він був на роботі
І чи "помніт" він Марину
В червоних чоботях.
Михаськові із подиву
Мову перемкнуло.
До чого тут та Марина,
І коли се було?
Михайлиха і собі
Аж рота відкрила
Й одним оком погляда
У кутку на вила.
Не забула вас Михаську
Отота Марина.
Передала вам цілунок
І привіт від сина.
Каже в неї усе добре
Є синок Аркаша
Який дуже хоче знати
Як живе "папаша".
На цьому то інтерв*ю
Враз сі закінчило
Бо Михайлиха вхопила
Із куточка вила.
І давай лупить потроху
Отих репортерів
А Михасько без ключів
Вискочив у двері.
Отакі в житті бувають
Ключові моменти
Замість ключів від квартири
Маєш аліменти.
Тож не треба було сп"яну діточок робити,
І була б тоді програма "Як спокійно жити",
А тепер немає шляху іншого Михаська,
Як до сина свого здалля в гості завітати.
Як завжди піднімаєте настрій, і за разом моральний дух Радий знову читати ваші твори.
Іван Мотрюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
чомусь не знаю чому, але він так смішить цей діалект - тільки не ображайтеся - пишіть іще історії на діалекті.
Супер!
РОЗСМІШИЛИ. Я ТАК СМІЮСЯ КОЛИ ЧИТАЮ ВАШ ГУМОР. ДЯКУЮ ВАНЯ ЗА ХОРОШИЙ ПОЗИТИВ.МОЇ ОЦІНКИ
