Натхненню зовсім не сприяє відчай.
Німа, як ще, напевно, й не була.
Німа. А на додачу і осліпша.
Депресія.
Новий глобальний злам.
Мені болить (не смійся), що не Мерлін,
не Воїн Світла, не... Бодай хоч Хтось.
"Надія..." - не кажи, слова - завмерлі.
На що надія? "Може" і "авось"?
Ти знаєш, ні - не велич мене вабить,
не страх (а з ним повага). Ні. Але...
Шкода, що непідвладна жодна з магій -
Добро творити,
а погане й зле,
за неможливості змінити їхній полюс -
винищувати, віриш - стало б сил.
Усупереч відомому вже болю -
не можу зупинитись, не проси.
Призначення - одвічна таємниця.
Постійний його пошук... в цьому сенс?
Сканую світ, вдивляючись у лиця -
такий приречений безглуздий ценз.
P.s.
Сміюсь.
Дарма, що я не цинік -
не до снаги позбавитись жалю,
що всіх людей люблю...
(ха-ха!)
люблю! -
Не допоможе жодна медицина.
...я в курсі: моя пафосність - смішна,
та краще так,
аніж "пішло все на..."
