UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: КУДИ ВОНИ ЙДУТЬ? - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Віктор Ох, 20.10.2013 - 21:38
Справжній твір мистецтва завжди зачіпає - або втішає, або радує, або заставляє замислитись, або б'є в больову точку.Ваш вірш б'є... Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так, пане Вікторе - істинне слово Ваше... і я надзвичайно вдячна, що ці слова Ви написали саме під моїм віршем... і саме під цим... і саме тут - угорі - вважатиму Ваш відгук своєрідним резюме - висновком, підведеною рискою... навіть здогадуватися не можете, як я вдячна Вам...  
Божена Гетьманчук, 20.10.2013 - 19:21
 я не маю слів,Валю,до сліз,до болю,справді,дурні ми,немудрі онуки й діти,нема де правди діти,ох горенько. . .
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
о, дякую за такий Ваш відгук, люба Vivo Per Lei, а то я вже боюся сюди навідуватися... 
@NN@, 20.10.2013 - 13:34
ми розмовляємо з вам на різних мовах; я нікого не осуджую, ні людей, що вірять, ні людей, які не вірять, одне знаю, починати потрібно з себе, і любов, в милосердя, і співчуття, і нікому не закидати, нікому, що і при чому повинно бути...*хворі* люди і при монастирях(монахи теж люди) і при храмах, і в світі, НЕ ВИСТАЧАЄ ЖИВОЇ ВІРИ, ось в чому проблема... велика проблема Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ви вважаєте закидом просто думку, що десь - на суспільні інституції просто не варто і сподіватися - але там, де моляться - могли б бути якісь приюти для бездомних? і справді - ми говоримо на різних мовах... гарна пропозиція - починати з себе, пані Анно... більше того - вірш мій, здається, трохи не про те, про що ми зараз говоримо... а як Вам вірш - сам по собі, як твір поетичний?..дякую, що висловили Вашу думку з приводу того, у чому тут основна проблема... але віра без діл - мертва... Крилата (Любов Пікас), 20.10.2013 - 13:33
Гірко,коли таке трапляється. Кожна людина - не сама по собі, вона частина суспільства. Ми всі переплетені. Повинні помагати одне одному, навіть якщо близькі відмовляються.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
це справді гірко... і такого не мало б бути - але є... цілком згодна - маємо допомагати одне одному - але не допомагаємо...дякую Вам за спокійне виважене слово...
морський лев, 20.10.2013 - 12:42
ще і я своїх пару слів: щодо вірша і коментарів до нього. Так! Віра! От чого нам не вистачає!!! А як же казав Ісус, памятаєте. Воістину кажу Вам, слабка Ваша віра! Вона то є! Але вона дуже слабка, і рівно настільки наскільки ми можемо її в собі виростити, рівно настільки ми щось можемо зробити взагалі. І я так думаю межі цьому немає, ми можемо абсолютно ВСЕ! так так, ВСЕ. А чи віримо в це? Ми ж зроблені по подобі Божій! так, ми Боги, але втративші віру в це! І от щодо вірша! дуже він болючий, прямо пече!!! Хто що може сказати, тут сам не знаєш як завтра день складеться, а що вже життя. Чому ж ця людина пішла з дому? Думаю ми всі майстри свого життя, день за днем ми його будуємо. І завжди, по законам всесвіту, отримуємо те що віддаємо, ні більше не менше! Хтось шану від дітей онуків, і прекрасне закінчення життя, хтось навпаки! Такий світ! Але я вже раніше теж писав, допоки ти ще тут живеш, до останнього подиху, ти маєш можливість все виправити, але знову ж таки лише через віру! і знову ж таки наскільки ти в це можеш повірити, настільки і виправиш! так просто! але на справді у житті це важко, титанічно важко!!! й мало мабуть кому вдається! колись казала мені мама, людині легше вмерти, ніж виправити щось чи виправитись самому! Звичайно жаль ображених кимось чи чимось людей! літніх, безсилих, але думаю нічого даремно в житті не дається! а що вже казати за когось, тут над собою ще... а Бог нас всіх любить! ми це забуваємо... знаємо що грішні... добра Вам і любові!!!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
любий пане Морський Леве - КУДИ ВОНИ ЙДУТЬ?... і все...перший вечір... і перша ніч просто неба - де?!!!! дякую...
@NN@, 20.10.2013 - 12:11
у мене запитання до вас, пані Валю, зустрічне на *а де ж церковні общини, щось би при монастирях?...*, а ви запитували, чи ці люди зверталися до Бога, чи вірили в Нього, чи приходили до храмів, а навіть якщо й приходили, чи вірили й довіряли повністю себе Богові. Я розповім вам маленьку історію в декілька слів: жінка хвора на рак,( дві дочки, два внуки, одна з них в США) три роки боролася з своїм недугом, довіряючи себе тільки Господу, бо одна з дочок казала, що не має грошей, а інша залишала маму на два- три місяці без догляду і їхала на дачу, іноді приходила сестра, а невелика церковна громада, по черзі приходили, щоб нагодувати, поспілкуватися, збирали гроші на ліки і памперси, а потім і на поховання...а інша помирала одинока, бо син закрив і не допускав нікого,(бо її віри не вистачило, та й довір'я до людей не було). Я не осуджую нікого, просто констатую факти, вони не поодинокі,НЕДОВІРА,БЕЗВІР'Я - ця зараза в людях, яку вони навіть не хочуть розпізнати і з Божою( і тільки)допомогою подолати в собі. вибачте, що стомила вас своїм відгуком 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
пані Анно - справедливість без любові - це жорстокість (не мій вислів, автора не знаю...) - пригадайте історію Іони, який вболівав, що, якщо він, за вимогою Божою, попередить мешканців грішного міста (Ніневія, здається, зараз не хочу наводити точну довідку) і вони перестануть грішити - то БОГ НЕ ПОКАРАЄ ЇХ, як вони того, з точки зору Іони, заслуговують, а ПОМИЛУЄ... і він не пішов у те місто - відмовився виконати свою місію... тому опинився у череві кита - був ізольованим, аби подумав трохи над своїми позиціями... далі Вам відомо... Іона прагнув СПРАВЕДЛИВОСТІ - тобто, КАРИ грішникам за їхні вчинки і дії... Бог же, після того, як жителі того міста почули і схаменулися - виявив до них МИЛОСЕРДЯ своє... ну яка різниця - яка та людина, яка стає викинутою і бездомною - це ЛЮДИНА, дитина БОЖА! і Бог сам з нею з"ясує свої стосунки, - але ніхто із нас, сторонніх... сказано ж "НЕ СУДІТЬ..." і все на тому...і чому матерІ, які одного разу йдуть з дому (чи десь вмирають у муках покинуті) - обов"язково неправильно прожили життя і не вірили в Бога? чому одразу так? і яке це має значення - заслужили вони допомоги у церковної (чи іншої) общини, тим, що раніше платили десятину (чи жертвували на храм) - чи ні? Бог - це Любов, а отже - милосердя... чи ні? чи це безпощадна караюча длань? врешті - кожен розуміє Бога, як йому дано, і тому - кожному по вірі його... хто хоче кари - хай її отримає - але собі, а не прагне іншим - бо так він розуміє справедливість... а при монастирях, якби там жила віра в Бога справді, як в людинолюбство (при общинах) - могли б бути якісь останні приюти для отаких - непотрібних, чи просто не шанованих через свою "неліквідність, пожИлих людей... чим би це було погано - щоб у крайньому разі людина знала, що може ще десь притулитися - вони могли б працювати, бути корисними - хоча, все буде і там не краще, бо люди не люблять людей... і віруючі, на жаль, також - бо понад все мріють, щоб грішників було жорстоко покарано... а чому не помилувано?.. zazemlena, 20.10.2013 - 12:08
Я згідна з Вами, але я ще про те ЩО,часом, виганяє з хати...вже написала...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я вже прочитала... класно... у мене теж саме головне - ЩО виганяє... мабуть і безкінечна любов і турбота материнська - не завжди позбавлені почуття людської гідності... кажуть так: одна мати 10 дітей прогодує, бо в них роти маленькі, а 10 дітей одної матері не прогодують, бо в неї рот великий... зараз же навіть і годувати тих старих матерів не треба - яка не яка, а пенсія на хліб є... але ж - хату можна продати - участок... а це зараз добрячі гроші (якщо вдасться продати) - а тут мати - ну ніяк не вмирають, зажилися... не розуміють, що на них - їхні діти й онуки дивляться... вчаться... та хай Бог усіх нас боронить... але ті, що пішли з дому - також такого фіналу не сподівалися... тяжка тема, як і реальність така тяжка... дякую Вам, пані zazemlena - і за розмову, і за "розгортання" теми...
Леся Геник, 20.10.2013 - 11:50
Наче голки під шкіру, Ваші рядочки, дорога п. Валю! Ой не кожному судилося щасливо сивіти-старіти та тішитись онуками-діточками! Ой не кожному...   
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
але кожному може судитися отаке... світ зараз такий - зійшов із катушок... тільки гроші важать... дякую, що зазирнули, Лесю...
zazemlena, 20.10.2013 - 11:19
Дорога пані Валю, Ви ніби прочитали мої думки...Ця тема давно живе в мені...Зараз же запишу...Думаю, Ви зрозумієте... 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
зрозумію... сподіваюся, Ви не відмовитеся від такої ж теми, яка давно оселилася "з Вами" - це тільки тема, яку Ви подасте - виключно "по Вашому"... я так ось... зекспромтила...дякую Вам, пані zazemlena... до речі - будинки перестарілих - не така проста штука... навіть те убожество, яке уготоване для вітчизняної бездомної старості... гроші, гроші, гроші... європейських перестарілих тут чекає комфорт і "уют" - знову ж таки - гроші... а де ж церковні общини, щось би при монастирях?... такі люди ще можуть багато робити - на землі, десь там на кухнях - за куточок і свічечку увечері, за келійку... за несварену смерть, та де там - і тут - гроші... отаке..
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
і озирнуся не встигнеш...  то я не про Вас...
Вразлива, 20.10.2013 - 09:26
Ох,Валю мов ножем по серці.Варто задумуватися,чи не може така доленька, застати в холод по-ночі, будь-кого? Світ жорстокий і наперед нічого не відомо.Дякую мила,що навертаєтедумки з небес на землю.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так... це реальність... і гарантій не має ніхто... тут шукають якраз... біглянку - десь так - років 60-ти... по фото не скажеш, щоб з розуму вижила... але... такі пояснення - класика... і чом люди не обсипаються вчасно - як листки?... дякую Вам...
|
|
|
||||||||||||||||||||||
