ві́рші
живуть на межі
поміж двома снами:
вужі,
ножі,
коржі́,
сторожі́,
завали,
бедлами…
скільки майстерно розбитих сердець
валяється трепетно під ногами…
прокинься, проснись,
дивись –
не спіткнись…
05.10.2013
Кінцівка - на мільйон! Браво, п. Валю! Дивуюсь завжди силі Вашої влучності-щирості!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Лесю, думаю, це і є спонтанність думки... виходить отак вдало інколи... хоча - це просто спроба "поюморіть"... настрій був такий учора зранку...
ві́рші
живуть на межі
поміж двома снами: - це точно, лиш надумаю заснути, а вони тут як тут, уже скачуть римами в голові, і не записати не можна, бо на ранок усе забудеться, тому схоплюєшся з теплого ліжка і мчиш ( таки мчиш) на кухню з ручкою, папером і вагітною головою, тільки б не забути )))
скільки художньо розбитих сердець
валяється трепетно під ногами… - художньо зламати ще треба вміти, а то зараз люблять, як попало, і серця розбивають як-небудь
мої 5+5
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
..от як легко і приємно точиться розмова, коли двоє людей мають однаковий досвід...))) вперше бачу "творчий процес" іншої людини, а ніби на себе збоку "підглядаю"...))) я тримаю блокноти і прості олівці скрізь "коло себе" - і на підвіконні, біля якого ліжко моє стоїть... а ще на підвіконні - лампа настольна з недавніх пір завелася - і "кнопочка" включення світла на тому ж місці завжди, щоб миттєво і без втрати секунд на пошуки можна було увімкнути світло... але це вже - лінь отак облаштувалася...))) так... в момент засипання і просипання... не встанеш і не побіжиш - усе зникне... і ніколи не пригадається і не повернеться... це вже перевірено багаторазово... при тому, коли це просто думка чи "картинка", то вона "не акцентована", але коли прийшов вірш - це одразу ж зрозуміло і відчутно безсумнімно і безпомилково... вірш - як сконцентрований енергетичний згусток, а простіше - як щось живе, особистість, індивідуальність і щось оформлене і закінчене - цілісне... це не означає, що у всіх так, але цікаво - що мій і Ваш досвід - настільки схожі... це однозначно щось означає..)))
"художньо" замінила на "мистецьки", хочу підкреслити штучність процесу...)))
А це не жарт, коли вдуматися...
скільки художньо розбитих сердець валяється трепетно під ногами…
прокинься, проснись, дивись – не спіткнись…
Хіба це не повчально?
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
пане Віталію, згодна з Вами! тим паче, що, як відомо, "в каждой шутке есть доля шутки"... Ви тонко сприймаєте...