Honoris Causa
(Аритмія про Телесика)
І
Мамо, він охочий до хліба й вина.
По вусах стікають гарячі дощі століття.
У кожному оці визріла дивина,
У синьому – віхола, в зеленім – пекельне літо.
Мамо, переламані гільзи з його кишень –
(Де тепло аж Господи так би там і зростати)
Принада для пальців тоненьких і не лише,
Ох, бережіться, прегарні мої дівчата!
Він може загарбати найзолотішу з менін
Чи завітати до люстра самої Венери…
Мамо, скільки хвороб доведеться зустріти мені
Аби дохворіти до вічного щастя померлих?
Чуєш, ходять червоні лисиці до нас у сад,
Ріжуть вологу землю нові фіалки…
Завтра впаде на сніг запашна коса –
Я довго звикала, молила про це ще змалку.
І тільки під тихим льодом нутрощі хмар
Побачать небесну правду того падіння.
Мамо, в повітрі існує старий Ікар,
Бо вічна в своїм конанні земна надія.
…Побігти до саду, брехати на всі щити,
Червоно зростати… або захлинутись брехнею
Мамо, сьогодні з-під серця мого – ще ти,
А завтра – весна. І розкришені гільзи з нею.
ІІ
Випий трави. Не ходи по кутках нудною
Тінню без тіла – тобі не знайшлось провин.
Думай поеми, складала ж одну за д’ною!
Щось тобі сталось… Ось випий лишень трави.
Тінню по стінах, тінню на циферблаті,
Кров’ю по струнах… Щось воно, бач, не те!..
Мати розчісує думи свої патлаті,
Доня зростає… Та дивно ж вона росте.
П’яні вологі щоки цвітуть до вітру
Майже надвечір, коли найважчі зірки
Тягнуть високість і смокчуть сліпу довіру,
Красно гуляють по саду нічні звірки,
Доня тікає к бісу, тікає прудко
Повз крижані стискання кривих воріт.
Потім ридає ридма і миє руки,
І засинає, згорнувшись, мов кіт-воркіт.
Тричі за тиждень билось об шибку сонце,
Тільки спливало печаллю по мерзлім склу.
…Доню, прокинься! Ану чи впізнаєш, хто це?
…Ніжноблакитний цвіт весняних відлунь…
ІІІ
Горять долоні, мов перед шедевром…
Візьми його, впізнай і пригорни.
Твій листопад на жердочці віджеврів,
І стала чарка денцем догори.
Не пий, піїте! Бо оце створіння,
Гидке, худеньке, - ніби не твоє.
Ще безборонне, ловить ґрунт корінням
І квилить, квилить, не перестає.
Візьми його! Це дивні дні, яких ти
Уже ніде на світі не вдихнеш.
Воно слабке – навчи пускати кігті,
Воно безмежне – бо не схопить меж.
Чорнява, чорна… Не знайшла ти Гриця,
Він у весні… Від пагонів до шат.
… Накрила тільце поглядом тигриці, -
То цівкою тягнулася душа.
ІV
Цей день – великий. Скільки в нім народжень!
Такий великий – мало не тріщить.
- А знаєш, мамо…?
- Знаю, мій хороший.
- А де хрущі?
- Над вишнями хрущі.
- А де ночує домовик сердитий?
- Напевно, там, де неслухи малі.
- У нього, кажуть, стукітливі діти…
Мо’, ковалі.
-Можливо, ковалі...
- А скільки рік тікає за три-дев’ять?
А скільки років дідовим хортам?
Говориш, Бог нас милує… То де ж він?
Чому не з нами, тільки геть ОТАМ?
А як це так – дорогу грішми стелять?
- Побачиш, коте. Ось би тільки зріс!
- Я синім оком бачу щось веселе,
Дивитись іншим – боляче до сліз.
… Немов Деметра, підступає осінь,
Повзе лахміття, зачіпа стовпи.
Поглянь на нього – ти побачиш, - ось він!
Який мудренький, подивись, не спи!
Вже через рік до школи, як до храму,
Де несміливі виростуть рядки.
Я дохворі… я дохворію, мамо!
Великий день
диявольськи прудкий.
V
Строкате фото – ти позаторішній…
Порожній келих, не торкався хміль.
Ще все відмінно, все, здається вийшло, -
Приймай поклони зоряних волхвів!
Не корчилися ночі ще в нарузі
Над плетивом неспійманих вершин
У кожнім писку – друзі, друзі, друзі,
У всяких лестощах – товариші.
Строкате фото… як ти себе вбив би!
Чому тоді так легко як тоді?
Аж ось коли непроханий надибав…
Тримайсь, козаче, - нерви молоді
І цілі, брате! Тільки позчинались.
Це тренування. Добре. Пережий.
Та рве повітря клята геніяльність,
Володарка серцевих порожнин.
Навчись поразку брати як цукерку, -
Загидиш губи, - вичистиш нутро.
І тільки вперто, невідступно вперто,
Ще трохи залишилося, ще тро…
…найпершу перемогу ніс, як списа,
наступну – мов трояндовий вінок.
Не спи, мій роде, ось я – подивися!
Я вижив, мамо.
Хлібом і Вином .
27-29.01.2004
ID:
44858
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 02.11.2007 23:44:49
© дата внесення змiн: 02.11.2007 23:44:49
автор: Малігон Анна
Вкажіть причину вашої скарги
|
