Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Мирослав Вересюк: Ты мне нужна - ВІРШ


Мирослав Вересюк: Ты мне нужна - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 6

Пошук


Перевірка розміру




Ты мне нужна

Ты мне нужна, как солнца луч, Как та прошедшая весна. Как небо в дымке белых туч, Как утром ранним тишина. Ты мне нужна, как эта грусть В твоих глазах на самом дне. Сейчас признаться в том боюсь, Снежинки тают на окне. Берёза изредка в стекло Озябшей веткою стучит. Вокруг всё снегом замело, А над землёй рассвет дрожит. Луна запуталась в ветвях, Блестит подобно серебру, И звёзды гаснут второпях, Как свечи гаснут на ветру. В свои права вступает день, Похож на тысячу других, А плохо скрытой грусти тень, Как пелена в глазах моих. Сейчас грущу я о весне, Днях безмятежно–голубых, И ощущаю, как во сне, Тепло и ласку рук твоих. В мечтах отсюда далеко, От этой звонкой тишины, Порой бывает нелегко Жить в ожидании весны. Но всё прошло и летний зной, Уходит все в седую даль. Как призрак осени весной - В глазах застывшая печаль. 1975

ID: 448039
Рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата надходження: 08.09.2013 23:48:09
© дата внесення змiн: 18.09.2013 22:22:53
автор: Мирослав Вересюк

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: вчитель
Прочитаний усіма відвідувачами (627)
В тому числі авторами сайту (4) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

12 гарно жжж 22 22 give_rose
 
Мирослав Вересюк відповів на коментар Тетяна Луківська, 01.01.1970 - 03:00
hi І таааак давно жжж ! 29 29 flo10
 
вчитель, 09.09.2013 - 00:01
Неужели такие чувства не могут обойтись без последней строфы? Дань закономерности жизни или законы жанра? ghmm А строки чувственные и неувядающие! give_rose 22 22
 
Мирослав Вересюк відповів на коментар вчитель, 01.01.1970 - 03:00
Вірш написаний в далекому 1975 році під час служби в армії... А в армії все відбувається і сприймається по іншому... і почуття теж!
 

Нові твори