сиджу
на краю перини,
звісивши ноги,
безтурботно ногами пого́йдую…
внизу – річки́ і доро́ги
переплелися, як мамине муліне́,
стежки́… гукають мене –
не розшукую поглядом,
щоб упізнати колишню свою:
пацьорки гладенькі нанизую
на тоненькі шовкові промені –
умощуйся поруч,
і,
якщо маєш охоту, помагай мені…
виснуть
із перини моєї,
напружено-густо-синьої,
низки́ і разки́ рясно –
поверхні земної сягають,
сміхом мі́няться-грають,
напувають струмки і зело́ –
новеньким червінчиком сяє
недавнє моє село…
…на даху́ знайомої хати –
символ домашнього щастя крилатий –
невидимий людям бусол…
набираю у пе́ліну
розмаїтих пацьо́рок-бу́син:
червоне, оранжеве, жовте, зелене…
і розсипаю небом,
веселкою!
як по бабціному *рябцуну́…
така
кольорова звістка
тобі од мене
*рябцун – різнобарвний (смугастий) домотканий килим.
19.08.2013
приємно мабуить так безтурботно сидіти на хмарині звісивши ніжки...
"виснуть із перини моєї, напружено-густо-синьої, низки́ і разки́ рясно – до поверхні земної сягають, сміхом мі́няться-грають, напувають струмки і зело́ – новеньким червінчиком сяє недавнє моє село…"
співоче казкове враження!!!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
більше місяця дощів у нас не було... от я і подумала: треба щось робити із засухою цею...))) дякую Вам, Віточко... то я Вас там, у кінці першого "стовпчика", умощуватися поруч запрошую...)))
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
отакі мої справи надхмарні, любий пане Морський Леве - дощу нанизати, щоб струмки і зело напоїти... веселку розмаїтою звісткою над селом розсипати...))) дякую Вам "на слові"...)))
Як чудово на хмарах, відчути їх енергію, зібрати всі барви-кольори і розсипати - подарувати їх комусь, невимушено, легко, піднесено, веселкова звістка для когось
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так... на хмарах сидіти класно...))) дякую Вам, пане Вікторе, за співпереживання тих красивих і дивних - веселкових настроїв... "вмощуйтеся поруч"...)))
сподобалось!
пригадалося:
*Батьківщина – це місце,
де душа - полонянка*
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
як глибоко Ви мене зрозуміли... як здорово, що ТАК Ви мене зрозуміли... саме - "полонянка добровільна"... яка цікава і точна фраза пригадалася Вам - афоризм із глибоким смислом... дякую Вам за цікавий відгук такий...
Перш за все, написано оригінально, окремі слова унікальні Композиція твору так майстерно і логічно побудована, що уявляєш картинку і явно чуєш розмову...
Справжній театр поетичного слова!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, пані Олю... приємно читати Ваші щиро-позитивні і серйозно-аналітичні коментарі... рідкість - відгук такий... тому - цінність...