Налитий медом золотавим
І соком яблук запашних,
Через фісташкові отави
І поруділі бур'яни
Крокує Спас. Химерні тіні
Тремтять над плахтами полів.
Яскраві проблиски осінні
Цілують крила журавлів.
Така налита світлом тиша,
Що навіть колос не дзвенить...
Мрійлива яблуня колише
Ефірну лагідну блакить.
Аж прогинаються дерева
Під плодом щедро-наливним.
Так близько осінь вереснева -
Лиш тільки руку простягни,
Відчуєш подих і тривогу,
Що гострим протягом кольне.
Вози вантажить у дорогу
Русяве літо запашне.
Вже атмосфера трохи терпне,
Немов розлито пінний квас...
Іще тримаюся за серпень,
Де пахне яблуками Спас.
Як добре мати друзів-поетів, які у своїх віршах про все напишуть і нагадають навіть про свята!
Твої рядочки, як завжди, закосичені цікавими словами і художніми образами, напахчені ароматами медовими, звучать лагідно та ніжно, виглядають пейзажно-колоритно і звичайно у злагоді з римуванням і ритмом!
Атмосфера вірша сонячна і вже трішки відчувається легкий подих плодючої врожайної осені, яку я чекаю з нетерпінням!
Як завжди Наталочко такий яскравий твій вірш!!!
Не встигли літом насолодитись, як у вікна вже зазирає осінь!!! Солодкий, і ніжний твій Спас...А образи просто суперові!!! Насолодилася такою красою!!!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Танечко! Так, все хороше дуже швидко минає. От і літо підходить до свого завершення...Але не варто сумувати, бо і осінь подарує нам чимало приємних моментів! Рада тобі!
Хоч у Вас можна відпочити від тих плачів природи. Це дуже добре для організму, який підгрижений гризунами разом з коріннями всохлих того року груш, обезводнений спекою разом з пожовклою травою, яка й на лотаву(отаву) не підійде...Освіжився, відновився і зі словами подяки знову до роботи.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам дякую за такий гарний коментар і позитивні враження! Надзвичайно приємно отримати такий щедрий відгук! На щастя, у нас, на Прикарпатті, прохолодніше, тому від спеки потерпаємо не так часто. А там, де спекотно, дійсно біда, бо земля отримує недостатньо вологи і врожаї гинуть...