пам`ять води –
всюди…
сіль –
кристалічний
інформаційний носій…
сіль і вода – первозданний,
необмежений океан,
тіло людське –
крові-води-рідини солоної жбан…
із
незначними домішка-ми:
хто ми? звідки ми?
так і зали́шились первозданними
прообразами-океанами?..
де́щиця глини, сіль і вода –
тілесна людська природа...
для їди
присолюємо завжди
плоть угото́вану і плоди –
для поживи:
без солі і без води
тілесне життя неможливе…
рослини вийшли на сушу – прі́сними,
ми –
солезалежни-ми…
…прі́сність небесних дощів і манни…
сіль і вода – потреба-зов
доутробного океану?..
sol*, colo, сонце – слова-синоні-ми:
взаємосимволи
за системою світознань утраченими
прадавніми:
Сонце духовне - Господь Ісус,
Сіль Неба, Землі і Космо-су…
…у трудах –
через по́ри шкі́ри –
солона роса
їсть прісново́дні очі,
у журбі – солона сльоза,
щомісячно три магічні ночі –
припливи-одпливи у океані
і мізках наших - у ритмах по́вні:
прозріння інформативні -
інтуїтивні, пророчі…
де ява? – напівсонно-маре́вний стан…
транслює незабутні впливи
дітям-бризкам своїм – Океан…
…перешкоди у мережі́…
викривлення зловорожі…
чужі
26.07.2013
*лат. sol - сонце, і язичницьке наше прадавнє Коло (сolo) – сонце і сіль, звідси – Коломия – місце, де мили Коло (Сolo), сіль, тобто… у римській міфології sol - сонячне божество. Імператор Авреліан ввів у Римі у 227 році культ бога Сонця Незборимого (Непереможного - Sol Invictus), день якого святкувався 25 грудня; у скандинавській міфології Sol - богиня сонця.
завжди зачудовуюсь вашими віршами-образами, такими простими в сприйнятті і мудрими по суті
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
пані @NN@,надзвичайно радію щирим словам Вашим... вибачайте наразі, не зауважила випадком коментаря цього до "океану" мого, тому дякую Вам за слово з деяким запізненнямп - але це суто технічні невправності мої... щиро шаную Вас і думку завжди цікаву Вашу...
Передача інформації швидше всього і відбувається за рахунок води... Сіль дає змогу цю інформацію берегти, кров солона, як і піт... Глибокий, мудрий вірш!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви, пане Віталію, побачили суть того, що я й хотіла сказати... просто браво!..
пам`ять води –
всюди…
стільки річок впадає у океан, але він не збільшується...
-глибинні порівняння
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
не збільшується... це так - знає свої межі, за словом Божим... цікаво і те, що річки ті несуть прісні води до океану, але він завжди залишається солоним... от де аналогія до теми, як слід сприймати себе, як особистість, і приймати зовнішні, сторонні впливи - як... сторонні впливи...)))
дякую Вам, пані Lana P, за відгук Ваш і цікаву нашу розмову...)))
сонця сіль-суть.
шикарний Magnum Opus.
сподобалось!
"напівсонно-маре́вний стан… транслює незабутні впливи дітям-бризкам своїм – Океан…"
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
наші тіла - біологічні комп"ютери... вода і сіль - інформаційні носії-приймачі... така версія... тим паче, що сіль у всіх мовах індо-європейської групи - sol і похідні варіації незначно трансформовані, і всі народи пов"язували сіль із сонцем, а, за законом відповідностей, який був відомий древнім, Сонце символізує Бога... отакі цікаві, ВІТОЧКО, ЗВ"ЯЗКИ ВИЯВИЛИСЯ...)))
дякую Вам, що завітали і відлунилися словом і такими красивими зображеннями... може, на картинках цих - наші людські "портрети" - з іної ТОЧКИ зору))...