В полудреме в полутьме,
Жизнь свою я прожил.
Видно надобно судьбе,
Что ее я пропил.
Ни кола мне ни двора,
Бог с небес не сбросил.
В кабаках и бардаках,
Я их "проматросил".
Женский пол, я ублажал,
Не заметил осень.
Брал у жизни все подряд:
В шевелюре проседь.
Ой кручинушка судьба,
Что так развернулась.
Сниходительной была́,
Б́ы́ла, - отвернулась!
́
Приткий баловень судьби,
Вдоволь "вкарулесил".
По дороге "растрепался",
Потерялся весел.
Дико, пустошь на душе,
Серим волком воет.
Смерть тоскливо при Луне,
Мне могилу роет.
У нас таких під березою в дворі з 6 ранку і механік,інженери з 2 в.о.,токарі...в них там місце зустрічі і рознарядка хто куди,крім копачів могил,ще збір макулатури,тари іт.д..Шкода,але всі дорослі люди.шлях вибирав кожний сам.Всі мають житло.Підняли тему
Дід Миколай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Був дома землячко.На селі або пашуть, як скоти або пють, як мамонти.
Очень нужную тему подняли.. сколько таких))) и самое обидное,. что среди них есть и талантливые люди.. да вот только талант в конечном итоге на помойке...
Дід Миколай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хоча, як не любити легендарного Єсеніна, я й сама від нього у захваті! 
Гарно ушкварили! 
Був дома землячко.На селі або пашуть, як скоти або пють, як мамонти.
Ох, дід Миколай, сиди вдома
