свобода наша –
загалом людська –
іде босоніж по мечу двосі́чному
(не вічному?..)
босоніж по відточеному лезу,
по вістрю, невловимій грані
двом протилежностям
належного клинка –
хибка́… хистка́…
свобода вибору і волі
у нас така –
людська…
і не самі!
по вістрю, по відточеному лезу
ступаємо босоніж у пітьмі:
обабіч грані –
дві сили,
урівноважені в протистоянні –
усяк до себе,
у протилежні два боки́
нас перетягують –
узявши з двох сторін
за протилежні наші –
праві й ліві – ру-ки…
потявши крила
наші – чорно-білі…
…які могутні сотворіння Божі ми –
Небесну твердь
утримуємо втятими крильми…
…ми –
не янголи,
і янголами, кажуть, не були
ніколи,
хоч янголи – були людьми…
Боголюбивими…
були Людьми!
які обрали Світло і Тепло,
читай – Життя
в Любові й Істинах Небесних,
удруге - духом - народились Го́рі,
возстали і воскресли…
вознеслися… як зорі…
і сяють, увібравши в себе,
проміння Благ і Мудростей Божественних…
…і ті були людьми,
які за пристрастями власними,
за якістю сердець лукавими
обрали заздрість, ненависть – брехню і зло
і стали демонами –
духами
пекельни-ми…
ми «однорідні» –
та неоднозначні ми:
пшениця вперемі́ш із плевела-ми…
нас доглядають,
наче мислячу розсаду,
для висадки подальшої:
за власним розсудом –
хтось обере безмежні Небеса,
хтось обере безмежні хащі аду…
вістря, грань, межа,
мембрана між світами –
ми
свободу вибору і волі маємо –
тому майбутнє «кожному своє»,
ступнями босими
на лезі протиріч –
за покликом сердечним обираємо…
щодень, щомить, щоніч…
…Любов дарує, і нікого не карає:
сама людина власну приналежність
і схильність власну – серцем обирає
Свобода Вибору –
на грані, на клинку…
ми! обираємо
між правим і «не-правим» боком –
вже тут і зараз –
як ніби між «високо» і «глибоко»:
і кожен сам собі – і у собі
Всевидяче Небесне Око…
заплутався у павутинні протиріч? -
поклич: «О, Боже…» -
Він – Рівновага і Клинок*…
Він завжди поруч,
Він із тобою і в тобі…
і у твоїм двобою
з самим собою –
Він допоможе:
непроминуще в Духу
Слово Боже…
14.06.2013
*клинок - те саме, що лезо.
**автор художньої роботи "Наскрізний Меч" - gala.vita, 2008р.
(автор малюнку: gala.vita 2008р. див.фотоальбом)
Валю! тепер у мене є до якого твору поставити свою графічну роботу "наскрізний меч" намальовану ще у2008 році, все по Вашому, Валюшо, тексту! ДЯКУЮ !
цей меч - мій хребет!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
люба Віточко, я додала Вашу роботу до власної - з посиланням на Вас, як на автора художньої роботи... гляньте там - а посилання - під двома зірочками (**) внизу...
отак ми знову "співпали"... отакі вони дивовижні - путі Господні...)))
Дуже і дуже!!! Свобода вибору "мислячої розсади"
передбачає усе-таки ходіння по лезу протиріч. І від цього нікуди не дінешся.... Зачепило...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
більше того, любий пане Василю, - передбачає вільний внутрішній вибір - де саме! вона (мисляча розсада) - вОліє у подальшому висадитися - на сонячній ділянці чи в глибокій тіні... є ж рослини сонцелюбиві, а є тінелюбиві... сонцелюбиві в тіні, а тінелюбиві - на відкритому сонці - однаково гинуть... тому - кожному своє любе... кожна розсадина і обирає своє... котрась вічне світло, інша - вічну пітьму... прекрасно те, що вічною пітьмою середовище тінелюбивої розсади здається тільки іззовні - з точки зору світлолюбивих, із середини ж пекла - воно сприймається нормальним середовищем для його населення - вони ЛЮБЛЯТЬ те місце з усіма його умовами, яке самі по любові власній обирають і там оселяються... і стосунки, які там панують - взаємоборотьбу і взаємознущання - конкуренцію: жадібність, ненаситність, крайній егоїм (тільки я, тільки мені...) - це приносить їм насолоду - хіба не так само відчувають задоволення "потенційні духи пекла" уже тут, на землі, у розсаднику?.. політика, влада, бізнес - хіба не за тими ж правилами грають? мучити і мучитися прагнуть наші реальні земні садо-мазохісти - і відверті і латентні... якби це їм не подобалося, вони так не чинили б - так?.. хто до цього розповсюдженого нині "табору" не належить, той не мучить інших (не владарює над іншими) і не приймає правил такої гри - не рабує, у крайньому разі - не отримує задоволення від принижень своїх, а намагається хоч би втекти, заховатися, наскільки це можливо, відсторонитися...
ми - люди, живемо в сутінках - між світлом і пітьмою - але чи здається нам світ наш сутінками - також тільки іззовні дивлячись... а ізсередини - прекрасний світ наш і світло наше яскраве... отака виходить чесна ситуація - кожному по любові його... нам складно тут, бо тіньовики прикидаються світловиками - вони люблять брехню - але то тільки личини, які рано чи пізно - спадають і тоді світловикам, введеним таким чином в оману - доводиться переживати "муки ада" - розчарування, горе втрати і т.д.
Пречудово! Мабуть вперше зустрічаю тут таке розкриття одвічних питань: хто ми? Звідки?Куди йдемо? Для непідготовлених, звичайно, може здатись складно, але відповіді тут є. Вам це вдалося. Мої найщиріші компліменти і побажання...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую Вам щиро, пане Г. Орел! Вашими словами янгол мій-просвітитель, думаю, заговорив, бо якраз прочитала вкотре і подумала: те, що я хотіла сказати - сказала, але - як хотіла - не вдалося... бо казати треба було найпростішими словами - бо всі ці слова із заголовної літери (Благо, Істина, Всевидяче Небесне Око і інші) - всі чують протягом усього життя, але мало хто розуміє, про які прості речі йдеться... як просто і прекрасно насправді усе влаштовано - воля - це бажання людські, власне, а чого людина бажає (вОліє) - те вона й любить, а що любить - про те й думає, а про що думає - там і серце її. і віра, і - майбутній вибір остаточний... тому, знавши такі прості значення, кожна людина могла б подивитися на себе спокійно і об"єктивно - і це могло б знадобитися... Істина - для нас - це правдивість - перед собою і перед іншими... нелукавство, нелицемірство... Око - совість...
так було б усе просто і зрозуміло... але - Ви мене дуже підтримали тим, що посвідчили - "Для непідготовлених, звичайно, може здатись складно, але відповіді тут є. Вам це вдалося"... - дякую, бо тепер ясно, що далі робити - просто "розшифрувати" значення звичних і тому майже абстрактних слів - услід... кількома віршами (як на те Божа воля) - і простими словами...