Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Любовь Козырь: Не варте сліз - ВІРШ


Любовь Козырь: Не варте сліз - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 37
Персональный ЧАТ Akimova
Персональный ЧАТ Cheeeezzz
Персональный ЧАТ Dashavsky
Персональный ЧАТ KH
Персональный ЧАТ Lesi4ka0104
Персональный ЧАТ Liuba
Персональный ЧАТ Rutzt
Персональный ЧАТ Tychynin Herbert
Персональный ЧАТ Ullad1
Персональный ЧАТ Єлена Дорофієвська
Персональный ЧАТ Інфант
Персональный ЧАТ А. Зельман
Персональный ЧАТ АндрійМазан
Персональный ЧАТ Анна Живаго
Персональный ЧАТ Вадим Верц
Персональный ЧАТ Валентина Ланевич
Персональный ЧАТ Валентина Рубан
Персональный ЧАТ Володимир Шевчук
Персональный ЧАТ Гай-Нижник Павло
Персональный ЧАТ Галина Брич
Персональный ЧАТ Ганна Верес
Персональный ЧАТ Геннадій Трендовський
Персональный ЧАТ Евгений Познанский
Персональный ЧАТ Катерина Собова
Персональный ЧАТ Коток Оксана
Персональный ЧАТ Кофеманка
Персональный ЧАТ Людмила Пономаренко
Персональный ЧАТ Окрилена
Персональный ЧАТ Олександр Обрій
Персональный ЧАТ Олена Жежук
Персональный ЧАТ Пётр Корнейчук
Персональный ЧАТ ТАИСИЯ
Персональный ЧАТ Тарас Комаринський
Персональный ЧАТ Тетяна Горобець (MERSEDES)
Персональный ЧАТ Троянда Пустелі
Персональный ЧАТ Філософ
Персональный ЧАТ Ярослав К.

Пошук


Перевірка розміру




Не варте сліз

Любовь Козырь :: Не варте сліз
Ти пішов... І розмило дощами сліди останні... Цілий світ закрутився навколо твого кохання Так підступно ударила в спину стріла розлуки: Зупинялося сердце, зрадливо тремтіли руки... Я умовно лишалась живою. Ні мрій, ні віри, Що колись залатаються й зникнуть душевні діри, А надія, мов хвиля, лиш билася об каміння… Я покірно просила: «О, Господи, дай терпіння». Дні за днями летіли, немов на зимівлю птахи, І здавалося всім, що у мене проблеми з дахом.... Дуже добре, що глузд обізвався і стало сили, Відпустити, простити, забути, хоч як любила. Відпустила... Розплющила очі... О, мить прозріння! Світ яскравий! Крізь шибку пробилось у дім проміння! Стільки часу бездумно я згаяла на страждання, А насправді – не варте й сльозинки твоє кохання.

ID: 429345
Рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата надходження: 04.06.2013 13:57:22
© дата внесення змiн: 04.06.2013 13:57:22
автор: Любовь Козырь

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (647)
В тому числі авторами сайту (16) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Анатольевич, 05.06.2013 - 15:36
12 12 12 Буває... 16 16 16 give_rose give_rose give_rose 22 22
 
Лєха Суслик, 04.06.2013 - 15:04
give_rose give_rose give_rose
гарний вірш
 

Нові твори