Вона одна, в очах солоні сльози
Й розмиті стіни лікарняної палати
Скінчилось вбивство. Видані прогнози
"Шкода, але дітей вам вже не мати"
Лиш тихий стогін вирветься з грудей
А в голові ніяк не стихне "дітовбивця"
Як жити їй тепер серед людей
І як дивитись родичам в обличчя?
Все трапилось раптово - просто "здрастє"
Багатий і пихатий, "джентельмен"
Його постійні балачки про спільне щастя
І вдало ним підібраний момент
Відмінниця і "золоте дитя"
Навчалась гарно у музичній школі
Ніхто не міг добрати до пуття,
Чому пересіклися їхні долі?
А далі клуби, танці, поцілунки
Пуста квартира, зайва пляшка з-під вина
Для нього ніч ця мала бути подарунком,
Але на ранок вже його нема.
А потім шок і сльози. "Я вагітна"
Дзвонила, але слухавку не брав
Минула ця любов така тендітна
А може він ніколи не кохав?
І що тепер? Депресія, аборт.
Втрачений сенс, і сльози, сльози, сльози
Душа, немов, сміття, летить за борт
Як і життя, розбите під наркозом.
"Ніхто не міг добрати до пуття,
Чому пересіклися їхні долі?"
Тому пересіклися їхні долі, що такі "золоті" дівчатка самі шукають пригоди на свої сіднички.
"А далі клуби, танці, поцілунки
Пуста квартира, зайва пляшка з-під вина."
Героїня сама дозволила стосункам до схожого рівня дозріти. Їй ніхто не забороняв лишатися погордою, пройти мимо з піднятою головою, ігноруючи компліменти брутальних залицяльників.
На жаль, із золотих дівчаток не завжди виростають золоті мами, порядні дружини і героїні більш ліричних рядків. Мені здалося, автор нешанобливо ставиться до схожого роду леді і подібних мачо.
Вірш треба надрукувати на плакатах і повісити, як застереження, в школах, інститутах, тих же музикальних закладах. А в лікарнях, що вішати в лікарнях? Уже буде запізно...
Чернець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваше уявлення про думку автора співпадає з думкою автора) Це щодо леді і мачо. Насправді історія була така, що ніхто не розумів, як вихована дівчинка з гарної сім'ї опинилася в обіймах цього мажора. Не схильний її в чомусь звинувачувати, адже любов буває злою.
Слухайте, розчулили до сліз! Шкода, що її ніхто не підтримав, хто зна, що би було, якби хтось рідний був поряд... Може б вона не зневірилась і не наважилась на такий крок.