Я не бачив моря. Тільки ріки, ріки…
Величезні, менші. Повноводні й ні.
Я не чув прибою. Тільки крики, крики…
Болісні, дитячі. Наяву й у сні.
Смак солоний чувся. Не морський. Інакший.
Чи то сліз, чи крові. Чи то суміш двох.
Був в сім'ї великій, був у ній найстаршим,
та не бачив моря. Протягом епох
захищали правду, добивались правди.
Карбували пам’ять кількістю могил.
Солов’ї співали, плакали цикади.
Не надовго в правди вистачало сил…
Та я йшов за нею. Я не бачив моря.
Лиш червоний прапор – символ перемог.
Не журюсь, не плачу – то всього лиш доля.
Море – мрія. Інше – з Богом діалог…
9.05.13