«…через два мільярди років
Сонце перетвориться в алмаз,
що буде сяяти в центрі колишньої Сонячної системи
вже вічно…»
(Ольга Шнуренко)
...у центрі нашого Всесвіту –
Вічний Алмаз!
досконалої Форми
і абсолютної Чистоти…
Він
од Початку Початків
не знає домішок –
ідеально Прозорий…
наші Світи –
еманації Красоти
із Глибин Алмаза –
довершеність кожного Образа…
Його незбагненно прекрасні Ідеї-Думки
і є – розмаїті наші Галактики…
ми – люди-алмази,
Його подоби і образи,
замисли Світлогри –
наші аури –
білі –
переплетені гармонійно
у кожній душі і в кожному тілі
усіх його Проявів – Кольори…
у наших Світах –
досконалість
і вишукана Простота…
…звемось людьми…
Я і Я, поєднавшись, стають – Ми:
обираємо одне одного назавжди –
наші серця на знають зра-ди
розлучаємось інколи, та
не розстаємося! Ми,
уміємо бути разом –
двоєдино-вільними,
як білий
двокрилий птах, –
і не тільки у різних
наших Галактиках –
еманаціях
багатомірних Алмаза,
але навіть,
коли ми порізно –
у нижніх чужих світах…
люди-алмази –
у глибинах наших сутностей
ми завжди нероздільно разом…
якщо хтось із двох,
заради Мети,
рішиться
у нижні світи
зійти –
інший,
не мавши змоги
себе одночасно втілити,
фізично явити,
буде спільно
осмислено-добровільно
невидимим поруч іти
проз усі спокути,
щоб підтримати, допомогти,
підказати,
уберегти,
направити,
захистити –
освіти-Ти…
у нижніх світах –
ми рідкісні гості…
у нас Все Живе – живе
за Законами Справедливості…
Все!
гідно Сутність свою несе –
Все!
що у Всесвіті нашім Є,
себе усвідомлює,
пізнає…
взаємно
Все у Все проникає…
…у нас пташки,
камінці і квітки
мову Єдину знають,
між собою,
і з нами, людьми,
на рівних спілкуються-розмовляють:
ніхто нікого не їсть,
не стріляє,
не топче і не зриває –
не поглинає –
всяк іншого
шанує і поважає
у нас
ніхто не вмирає –
переходимо, за бажання,
заради росту-самопізнання
в інші Галактики-Виміри –
Алмаза Вічного
Промені-Кольори:
не смерть-вмирання – але
приємні подорожі…
непорушні Закони Межі
нам не відомі –
з інших вимірів
можемо будь коли
повертатись назад – до дому…
наші серця
не підвладні жодній пітьмі,
у нижніх світах ми
найчастіше буваєм самі –
але не буваєм ніколи самотні-МИ…
невільнику смерті і меж! Ти
намагаєшся нас оцінювати,
судити? –
не осоромся…
колись доростеш
теж…
25.04.2013
Цікаве дослідження. Існує така сентенція, що на тонкому плані ми всі єдині і досконалі, адже створені за образом і подобою Божою.Також питання, яке постійно вивчається, та так єиної точки зору не має:"А що буде після фізичної смерті людини". Дякую, Валюшо.
У ВІДГУЦІ МОЖНА НАПИСАТИ ЩЕ ДУЖЕ ВСЬОГО БАГАТО, АЛЕ Я НЕ ХОЧУ ЗЛОВЖИВАТИ - ХАЙ КОЖЕН ЧИТАЧ САМ ЧИТАЄ І НА МОЮ ДУМКУ НЕ ЗВАЖАЄ, БО ВІРШ ДУЖЕ ГЛИБИННИЙ І БАГАТОГРАННИЙ - КОЖЕН ПОБАЧИТЬ ТЕ, ЩО ЗУМІЄ!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую Вам, Олю... хай так і станеться... мені за радість те, що Ви відчули глибину і багатогранність... ми - як діти... тішимося, коли нас помічають...
ПРИЄМНО ЗДИВОВАНА, ЩО ВАС ВИСЛІВ ПРО СОНЦЕ-АЛМАЗ НАДИХНУЛО НАПИСАТИ ЦІЛУ ПОЕМУ ПРО ДОСКОНАЛИЙ СВІТ, ГАМОНІЙНЕ ЖИТТЯ І ТАКИХ ЧУДОВИХ ІДЕАЛЬНИХ ЛЮДЕЙ, ОСОБЛИВО ВРАЖАЄ СПІЛЬНІСТЬ ЛЮДСТВА І ПРИРОДИ, ВЗАМОРОЗУМІННЯ І ЗМІСТОВНЕ, ЦІКАВЕ ТА МИРНЕ СПІВІСНУВАННЯ
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Олю... це не фантазія і не версія навіть - це РЕАЛЬНИЙ СВІТ... я його знаю...)))
дякую Вам знову... приємно, що вірш цей "з Вашої подачі" - Вам сподобався... ну, і Світ людей-алмазів...
ОЙ! ВАЛЮ, НЕ ДАВАЙТЕ НА МЕНЕ ПОСИЛАННЯ, БО ЦЕ НЕ МІЙ ВИСЛІВ, А ДУМКА ВЧЕНИХ, ЯКУ Я В ІНТЕРНЕТІ "СПІЙМАЛА" Я ТІЛЬКИ ЇХНЮ ДУМКУ СВОЇИМИ СЛОВА ВАМ ПЕРЕКАЗАЛА
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
образ алмаза вічного у центрі Сонячної системи - підкинули мені Ви, Олю... вчених я сотні разів читала, але ж чомусь не вони "підштовхнули" тему (я її давно у активі носила... але не було іскри... МОМЕНТУ...) Іскра належить Вашим словам... тому... і все-таки вчені дещо інаакше цю Картину "змальовують"... вважайте це подарунком... своєрідною Вам посвятою...)))