UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Любов Ігнатова: Двоє в холодному ліжку ( на вірш Олександра Яворського '' На чужому ліжку'' - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Marisong, 02.05.2013 - 00:11
Печально, і що поробиш...РЕАЛЬНО. Скільки сімей розбивається через ліві походеньки 
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
 отож... Дякую, Мар'яно! 
Потусторонний, 29.04.2013 - 10:41
  А по-мне, таки прав доктор Столешников: Женщина - это сложнейший музыкальный инструмент. И порою жизни мало, чтобы хотя бы на одном сносно научиться играть. Продолжу мысль: Бесконечный поиск новых подруг - это уже участь "шарманщиков". Знай себе- крути ручку.  Тема остра потому, что люди несовершенны. Однако Вы умеете всколыхнуть душу... 
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
 дякую за Вашу схвильовану душу! Це -найкраща нагорода для автора!!!
Наталя Данилюк, 24.04.2013 - 17:34
Ця тема завжди буде актуальною, як не прикро...І сім'ю кидати шкода, і коханця (чи коханку) не хочеться втратити. Отак і розриваються між двома вогнями. У декого це триває роками, допоки жахлива правда не вирине на поверхну. А тоді - розчарування, сльози, докори, ганьба... Гарний вірш, Любонько, життєвий.   
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так, Наталочко, Ви праві... У кожного свої причини, що спонукають до вкраденого кохання... Але біль є завжди! 
laura1, 24.04.2013 - 14:18
В житті так нажаль і буває! Але якщо не складається сімейне життя, то люди самі багато в чому винуваті. Без причини не зраджують! Сімейні стосунки - це важка повсякденна праця. Тому я не засуджую нікого. А вірш дуже гарний, чуттєвий і життєвий! 
Радченко, 24.04.2013 - 10:50
Так було і буде. І, щоб не казали психологи, пояснити такі ситуації однозначно неможливо.Гарно розкрила суть ситуації :Цураються, мов прокажені,На людях відкрити стосунки...
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
 дякую, пані Олю! Ви праві- було і є, що б там не говорили... І в кожного свої причини на те.
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви праві, на жаль... Дякую!
Н-А-Д-І-Я, 23.04.2013 - 20:56
Випадок з життя... Але ж це тільки твір. Важко судити, не знаючи життєвої ситуації..Гарно написано.
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Надіє!!!Чесно кажучи, судити й не хотілось. Просто, епізод із життя двох людей...
Відочка Вансель, 23.04.2013 - 15:43
Ти вмієш так гарно думати,вкладаєш все можливе.Тому і виходить завжди так чуттєво...
Надія Таршин, 23.04.2013 - 15:11
Дуже гарний і життєвий вірш. Кохання воно ж само по собі -кого уподобає, того і полонить.
Вячеслав Рындин, 23.04.2013 - 15:03
если кровать холодная? значить её необходимо соединить с тёплыми полами...  
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
можливо... але щось змінити треба - це точно!
Сергій Ранковий, 23.04.2013 - 12:17
Любавушка, щоб повністю відповісти на твій коментар і питання поставлене Олександром. Прочитай будьласка спочатку ось це: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420373 http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420374 А потім це: **** Так що вони шукали? **** Сидить самотньо жінка з заплаканим обличчям, Бо має у житті своє "жіноче" горе. Над нею чоловік знущається щоночі, Ґвалтує наче шльондру, бо так він дуже хоче. До неї неквапливо підходить чоловіче, Вже трохи посивілий і теж з сумним обличчям. А в нього у житті є "чоловіче" горе, Його життя вже жінка отруює як хоче. Сидять обоє тихо, шукають розуміння, Бо хочеться їм душу очистити від гнилі. Так вийшло їм зустрітись, то, мабуть, є везіння, Не тіла бо шукають, шукають вже спасіння. А поруч інша пара присіла без вагання, Він дарить їй букети, кидає ніжні фрази. Вона сміється дзвінко, від того залицяння, І ніжкою об ніжку його торкає справно. У них в обох є діти, є чоловік, й дружина, Та тільки їм вже мало того, що мають нині. Він хоче спокушати, мов казанова вправний, Вона шукає сексу, щоб молодою стати. Та тільки знають певно, що то гріхи їх вірні, Шукають оправдання, щоб стерти те сумління. Він каже, що дружина йому не догоджає, Вона, що чоловіче її вже не кохає. Вони шукають постіль, нащо їм розуміння, Для чого їм шукати в душі своїй спасіння. Вони бажають хоті, бояться лиш зізнання, Все інше лиш для того, щоб мати оправдання. Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
от за це я тебе люблю- не просто прочитав, написав коментар і забув.А задумався і висловив свою думку. Дякую тобі за це! 
@NN@, 23.04.2013 - 09:49
Любочко, у вас вийшов гарний тандем з Олександром, я не побачила осуду в ваших віршах, просто констатація факту. Ви обоє молодці люди повинні задумаватись, оцінювати, переоцінювати вчинки ваших ЛГ, робити висновки і робити свою душу кращою. 
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Анно, за розуміння! 
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
