В тобі троянд краса і пломінь,
і сакури ефір пахучий,
і трелі солов’я плакучі,
і весняна квітуча повінь.
Ти зіткана з туманів літа,
із плетива зимових снів,
із тих ночей, коли зустрів,
я цноту ранішнього світла.
Для мене створена ти Богом,
Одна така на сто світів,
І добре, що тебе зустрів,
Не оминув твою дорогу.
Він для чарівності й любові
створив, додавши неповторність,
краси живу непереборність
і ніжність в полі волошковім.
Дурманом вечорів травневих
Наповнив подих твій медовий,
А в голос тихий колисковий
Додав звучання кришталеве.
Для мене створена ти Богом
із тисяч загадкових тем.
Ти - найсвятіший мій тотем,
частинка раю неземного.
