Гляну на вулицю - зимно…
Лагідні лапи тепла
Десь загубились,
Даремно…
Весняний простий кожушок
Білий, мов сон дівочий
Чистий…
І декілька намистин
Кришталевих на грудях.
Красиво.
Чи то з нічев’я,
Чи то навмисне
Делікатно торкались гарячої плоті,
Немов загравали з вогнем,
Будили грані кристалу,
Щоб сонце з-за гір піднімалось
Весняне.
Вийду на вулицю – зимно!
Зиркну з-під лоба на зиму,
В мене власна погода!
Веснянок моїх хороводи,
Чи то ж не весна!
А ну ж залякаю кота -
Пройдусь босяка!
Танцюю.
Тануть сніги,
Та-нуть!
Спускаються з неба стрічки
Жовтогарячі
І вправно
Гаптують білі сувої
Сонцем
Наліво й направо -
Світло, світло, світло!!!
Яскраво!
Щось зимно пальчикам…
Дихай на мене, березню!
Дихай!!!
Діставай із-за пазухи пригорщі
Світло бурштинових цяток,
Засівай мої вилиці й носик.
Ластовинням своїм аж до осені
Грітимусь.
Хизуватимусь…
…Тепло,
Кіт біля мене моститься…
Що, рудий,
Мружишся, теж весняночок випросив…
Котиків !
24.03.13.
фото автора
Я його впізнав, твого улюбленця-котика, солодкоголоса фея! Ви пасуюєте одне іншому - твій рудий мов сонечко котик і чарівлива танцівниця Вітка. Цьомчик, поет.
gala.vita відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Стільки ніжності у цих словах! ДЯКУЮ, я тут замуркоіла, почув?!
а фоточка біля вірша - ілюстрація - то просто так і звучить - дихай! на мене, березню... теплом, сонечком - і, гляньте - дихає ж... котик Ваш - високотонна істота однозначно...
gala.vita відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Валю, так, він такий!
Рада,що ви мого котика так відзначили!
дихай на мене, березню!... - радість "наперед"... а це гарантія радості, яка не обмине... весна - буде! хоча у нас випало стільки безнадійного снігу - мій двір - суцільна "кучугура" ростом в метр... а дорога стала білим "непролазним" пагорбом... зима відкусила ВЖЕ цілий місяць весни... отака вона виявилася вірна і віддана... недоречно... але - Ваш котик розкопає весну!...
gala.vita відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я про зиму вже й не згадую, сніг і заморозки можуть бутий і у квітні. для себе вирішила, що то просто тимчасове похолодання!
...декілька намистин
Кришталевих на грудях.
Красиво.
Чи то з нічев’я,
Чи то навмисне
Делікатно торкались гарячої плоті,
Немов загравали з вогнем,
Будили грані кристалу,
Щоб сонце з-за гір піднімалось
Весняне... -- так висловити і показати, навіть "доторкнути" до ранньої непевної весни умієте тільки Ви, Віточко... (інші теж уміють це робити прекрасно і цікаво, але отак - тільки Ви...) аж морозцем сипиться від тих дотиків льодяних намистин до теплої шкіри "під- і навколошийної"... загравання з вогнем! - класно... є тут щось і від якихось магічних дійств... якихось незрозумілих непосвяченому рухів шамана...
Зиркну з-під лоба на зиму,
В мене власна погода! - а цих два рядочки - свідчення... надзвичайно цікавий момент - підсвідоме свідчення "внутріустройства" високотонності сприйняття світу... - у мене - власна погода! так... весна - це не стільки пора року, скільки пробудження до радості і цвітіння усередині себе... і далеко не тільки людини... а всього живого - і кота, і песика, і дерев-кущів... кожної травинки підсніжно-підлідної, насінинки-зернятка... саме тому зима, хоч як би вона себе не подовжувала - знає, що безсила... як і всілякий холод перед живим теплом... розлука перед радістю зустрічі... обрАзи перед любов"ю...
не знаю чому, але бачу за "пологом" слів - весняно-визивальний танець шамана... чи нашого характерника... чи відунки - у білій льолі і з розпущеними косами довгими... але з чимось на зразок бубна і магічного посохця (невеличкого посоха), яким вона ритмічно вдяряє по бубнові тому... чи чомусь, до бубна схожому... отакий кліп...
gala.vita відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так! приблизно воно в мені так і є!
інколи, Валю, мені здається що Вам відомопро мене більше,ніж я сама про себе знаю...
І у двічи приємніше, коли той настрій, чи почуття, які вплинули на процес віршонародження читач уловлюе десь між рядками, позаслівно, підсвідомо...
клас! чудовий кліп Вам побачився, була ще музика по настрою, але не підходила до ритму твору... не поставила.