Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ЛЮБОВ - ВІРШ

logo
Валя Савелюк: ЛЮБОВ - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 4
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

ЛЮБОВ

Любов – Джерело:

із Висот,
не доступних уяві, –
Джерело
випромінює Світло-Тепло…

Тепло-Світло,
Першозадуму відповідно –
без Початку і без Кінця –
життєдайним потоком вливається
у серця..

у серцях
всього сущого і живущого –
Світло-Тепло
безкінечно помножується…

і 
повертається
до Триєдиного Бога –
у лоно Отця…

поТроюється
і знов
випромінюєть-ся…

таким чином,
схема ця
безкінечно повторюється –

безкінечно і безупинно:
 
Світло-Тепло-Любов
у серці людини
помножується…
і випромінюється –
весело ллється –
радісно віддається

Джерельно посилене
і освячене –
у світ
повертається… 

все
воздається…


без початку і без кінця…

просто
задумана і налаштована
схема 
безперебійна ця…

наочний приклад:
зірки
на небі нашому сяють!
Світло-Тепло-Любов у себе вбирають,
всотують –
у власних серцях помножують
і
випромінюють-повертають –
небеса осявають…
зігрівають

…зірки і Сонця`…

для всього живого – Єдина
схема ця –
зірка ти, чи людина…

(…а те, що Сонце світиться,
бо водень у гелій,
 на атомарному рівні, у ньому перекидається –
висмоктана із пальця
науковоподібна 
нісенітни-ця…)

наше Сонце –
Світлом-Теплом Любові Джерельної – 
животворить 
і животворить-ся…


там, де Любов –
поглинається…
вбирається жадібно
тільки в себе –
не помножується,
не повертається –
за такою схемою живиться,
паразитує зло:
поглинає 
людськими інстинктами
зіпсоване
Світло…

у зваблених злом серцях
Світло у темряву –
трансформується…

так Чорна Дірка 
до решти і до кінця 
живу висмоктує Зірку…

але –
люди усі – діти Божі
Світло темряву 
переможе… 

…
любов наша –
Світло із Джерела:
радісною була,
як висхідна сила –
розгортала навзаєм крила…

коли, під нашепти зла,
ми якість її змінили –
я
любов свою зберегла – 
не прогнала…
слідом не прокляла, 
не зненавиділа –

люблю собі, 
тихо і затишно – як і любила…

любов моя –
лагідна і красива…

усього лиш – поруч тебе нема…
але я 
незалежно від тебе – щаслива,
і 
не сама

18.03.2013

ID:  410165
Рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата надходження: 18.03.2013 17:46:13
© дата внесення змiн: 16.06.2013 07:50:42
автор: Валя Савелюк

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Тамара Шкіндер, alla.megel, Віталій Назарук, Наталя Данилюк, Олекса Удайко, Ірина Лівобережна
Прочитаний усіма відвідувачами (1837)
В тому числі авторами сайту (44) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед




КОМЕНТАРІ

Останній катрен - про мене! "незалежно від тебе – щаслива,і не сама" 16
 
Анатолійович, 20.04.2013 - 08:26
12 12 12 У Вас глибокий і сильний внутрішній світ, чудові і правильні переконання! Побільше б таких Людей, світ змінився б на краще! 16 16 16 give_rose give_rose give_rose 22 22
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
пане Анатольєвичу! Ви - моє нині несподівано-теракотове радісне Свято!!!!!!!!

світ УЖЕ змінився на краще... і змінили його сьогодні - Ви... отже, "схема", описана у цьому віршеві - діє! Світло помножується у наших серцях... коли я прокинулась нині і побачила, що сходить Сонце - отже, день буде сонячним, не похмурим, - тихо зраділа такому "оформленню" цього дня... але сердечним Світлом наповнили "по вінця" день цей мій - саме Ви... smile 16
 
GreViZ, 31.03.2013 - 17:56
Гарна інтерпретація помноження Світла і Любові flo11
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
та я вважаю Світло і Любов - єдиним - еманацією Всевишнього, чи Єдиного... тобто - Джерела...

стосовно "мономанії" - вилучила того вірша... думаю, навіть не дивлячись на деякий внутрішній мінор мій, з безкінечністю зими пов"язаний, не варто жартувати чи легковажити такими "термінами" і темами... усе сказане, а тим паче написане - має силу... тому видалила - щоб не мало...

вважайте, що це моя відповідь на Ваше питання під тим віршем... smile 23
 
Тамара Шкіндер, 25.03.2013 - 17:46
Додам,ваш вірш, як на мене можна викорустовувати як мантру, як інструмент для духовного очищення і, як наслідок, тілесного сцілення. wink give_rose friends
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
о... це несподівана думка... але мої "плани" набагато скромніші - приблизно такого результату я мріяла б: "..ага... - подумала б собі людина - он як воно все і заради чого відбувається.. ні, МОЮ любов - я збережу від перетворення на протилежне... бо вона - Світло МО-Є..." а якби ще й двоє сказали б - "збережемо НАШУ Любов... бо вона - Світло НАШЕ..." але тут треба через страх взаємний переступити... недовіру взаємну... прийняти досвід "блудного сина", як істину - адже суть цієї історів в тому, що той, кого справді люблять - завжди буде прощеним і прийнятим радісно "додому"... коли, наблукавшись, усвідомить свої помилки, промахи - завжди може повернутися до тих, хто любить його і кого він (зрозумівши, нарешті...) - любить...

всі ми - блудні Божі діти... Він дає нам Свободу Волі - щоб ми, наблукавшись світами, і навіть сподом світів, пізнавши "на власній шкурі", що таке зло - ДОБРОВІЛЬНО ЗАХОТІЛИ повернутися до НЬОГО і до Світла ЛЮБОВІ Його - як до рідного і єдиного нашого дому... бо саме ДоброВільність Любові - важить... блудного сина, який повернувся "додому" - ніщо більше і ніколи не звабить - він уже знає, що там, за звабами тими насправді чекає його...

Бог усіх нас любить, підтримує у труднощах стежок вільнообраних наших і чекає - прийдемо до Нього - і буде Свято велике... радісне... "син" зрозумів і вернувся!.. так само і між людьми малося б бути... право піти назавжди і право - назавжди повернутися, але "не в ту саму воду", а в чисту... усвідомлено... добровільно... і з любов"ю... для такого - треба усього лише ЗНАТИ, що ти любиш і ЗНАТИ ж, що люблять тебе...

все просто... smile 23

дякую Вам, пані Тамарочко... хоча, якщо якусь думку повторювати, як мантру, то вона справді стане - установкою... набуде Сили... тому, згодна з Вами... але це - право вибору кожного... 16 23
 
Тамара Шкіндер, 25.03.2013 - 17:10
12 12 любов свою зберегла –
не прогнала…
слідом не прокляла,
не зненавиділа –

люблю собі,
тихо і затишно – як і любила…

любов моя –
лагідна і красива…

усього лиш – поруч тебе нема…
але я
незалежно від тебе – щаслива,
і
не сама - квінесенсія цікавих, глибокомудрих філософських роздумів. Спавсибі 16 16 16 give_rose friends
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так, люба пані Тамарочко... цей фрагмент, як ніби ілюстрація до теми, ніби "практична вправа" після теоретичного матеріалу - в смислі, як цю теорію можна примінити на практиці... усього лиш - не дозволити використати себе, як прилад, що трансформує енергію любові (Світла)у гаввах... "червону росу"...
здається, віддалено маячить тут "непротивлєніє зду насилием"... ну, і абсолютна порада Христова - "Живіть, як діти..." - діти не знають, що таке помста чи обрАзи надовго... образили - заплакало дитя, заспокоїли - усміхнулося... і все... ніяких затаювань... підрахунків-розрахунків - просто - як погода - то сонечко, то дощик... і все - любов... яка навіть не називається отак конкретно... безтурботність буття - найвищий позитивний тон і - Богоспівтворчість...

дякую Вам, люба пані Тамарочко... Ви... я сподівалася на Ваше мудре розуміння... 22 23
 
Олекса Удайко, 25.03.2013 - 08:22
12 "люблю собі, тихо і затишно – як і любила… любов моя – лагідна і красива…" Кожен би так, було б менше зла! 22 22
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
о.. якби люди захотіли дізнатися, що відбулось би, якби услід "проминулій любові" вони не кидали камінням і грудками бруду, не страждали і не мучилися... світ принципово змінився б... бо енергію мук поглинає зло, саме для того воно і мучить, псує чисту енергію любові взаємної людської - "нашептами" своїми -щоб поласувати і насититися...

якби люди не страждали (а страждають вони хіба через "втрачену свою любов"? - як це можна СВОЮ любов утратити, проти власної волі? це неможливо... - страждають і ненавидять - бо - "втрачають права власності на коханого-кохану своїх..." - "ти більше - не мій, не моя..." - он у чому оспіване всією літературою, і не тільки, горе... - але хіба любов - це право власності і контролю?...) - то якби люди, знавши "механізм" псування світлих їхніх почуттів, - не страждали - то не годували б своїми випромінюваннями страждань зла... тоді злу не було б жодного сенсу людям "нашіптувати"... отака схема виходу із-під залежності від сил зла - проста, як і всі істини - просто любити... і не намагатися заволодіти... "одЕржати"... (від "одєржімость")

дуже тема ця "обширна"... не знаю, як звучить оця моя спроба втиснути її у кілька рядочків... але - Ви, пане Олексо, сказали САМЕ ГОЛОВНЕ - і це мене обнадіяло... бо суть цього вірша, якого я (спільно з Гаввахом - там механіка дії зла) - вважаю своєрідною моєю "підведеною рискою"...

вдячна Вам, більше, чим можу висловити... smile 22 23
 
Віра Нагорна, 22.03.2013 - 15:34
Гарно, Валенько, гарно і щиро! 12
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
пані Вірочко, вдячна Вам і радію, бачивши Вас... справді радію... 16 22 23
 
морський лев, 20.03.2013 - 21:34
усього лиш – поруч тебе нема…
але я
незалежно від тебе – щаслива,
і
не сама 16
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
любий пане Морський Леве, таку позицію я називаю наразі "ідеєю незалежного щастя"... smile здається мені, це щастя справжнє, бо його ніхто не може ні розбити, ні відібрати - заховане у собі - як перлина у перлівниці-скойці... 16 22 23
дякую Вам за візит і "підсвіточку"...
 
alla.megel, 20.03.2013 - 06:52
Дякую, пані Валю, за нове поринання у космос Вашої поезії. Кожного разу читаючи завмираю: ну як же можна так написати, щоб зримо цей космос було видно! Неймовірно! 16
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
пані Алочко! щиро вдячна Вам за слова Ваші - завжди щирі і кращими почуттями сповнені... я його (Космос мій) - бачу... і мені здається - так усі... smile якби Ви не бачили його насправді, Ви не побачили б його і в моїх рядках чи за ними... отже - виходить - ми з Вами - "космонавти"... чи - небожителі, краще?... biggrin 23
 
ГАЛИНА КОРИЗМА, 19.03.2013 - 19:10
Глибинну думку надає зміст вашої поезії. поринаєш у інший світ бачення. І все ж таки цікаво знати, яке перо у поета.
У вас, Валю:
любов наша –
Світло із Джерела:
радісною була,
як висхідна сила –
розгортала навзаєм крила…

 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
люба паніГалино, дуже-дуже вдячна Вам за слова Ваші... і що поринаєте у світ іншого (мого) бачення - емоційно співтворимо з Вами, отже... і це так прекрасно знати... 16 22 23
 
Окрилена, 19.03.2013 - 09:06
Світло-Любов
у серці людини
помножується…
і випромінюється –
весело ллється –
радісно віддається

12 12 12
Потреба любити - бажання поділитися теплом сонця зсередини і цим же стати щасливим 16
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
потреба любити - таку потребу має 22 23 Бог... а ми - за образом і подобою...

дякую Вам, пані Окрилена...
 
Віталій Назарук, 19.03.2013 - 06:43
Гарно пишете, Валю! 12 16 give_rose
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
рада, пане Віталію, що Вам подобається письмо моє... smile 22 23
 
Осіріс, 18.03.2013 - 22:24
Чудова поезія! 12 12 12 32 give_rose
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
вдячна, пане Осірісе... 22 23
 
gala.vita, 18.03.2013 - 20:22
"незалежно від тебе – щаслива" 12 16 16 16
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так, люба Віточко... щастя - це внутрішнє душевне наповнення... 16 23
 
Дід Миколай, 18.03.2013 - 18:15
flo08 39
 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую... 22 23
 
Мандрівник, 18.03.2013 - 17:53
give_rose give_rose give_rose
 

Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Neteka: - Писана
x
Нові твори
Обрати твори за період: