Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Мирослав Вересюк: ЧОМУ ТЕБЕ Я ЗГАДУЮ ЩОДНЯ? - ВІРШ


Мирослав Вересюк: ЧОМУ ТЕБЕ Я ЗГАДУЮ ЩОДНЯ? - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 38
Персональный ЧАТ JuliaN
Персональный ЧАТ Lawliet Darko
Персональный ЧАТ Liuba
Персональный ЧАТ Luka
Персональный ЧАТ Master-capt
Персональный ЧАТ TinaPohor
Персональный ЧАТ Valentyna_S
Персональный ЧАТ Vi.ola
Персональный ЧАТ Yaguarondi
Персональный ЧАТ Yoyo
Персональный ЧАТ Альона Ус
Персональный ЧАТ Андрій Л.
Персональный ЧАТ Аяз Амир-ша
Персональный ЧАТ Віталій Назарук
Персональный ЧАТ Веселий песиміст
Персональный ЧАТ Гай-Нижник Павло
Персональный ЧАТ Ганна Верес
Персональный ЧАТ Данило-Київський
Персональный ЧАТ Дарина Днепровская
Персональный ЧАТ Дмитро Кiбич
Персональный ЧАТ Зоя Енеївна
Персональный ЧАТ Катерина Собова
Персональный ЧАТ Микола Карпець))
Персональный ЧАТ Микола Коржик
Персональный ЧАТ Моряк
Персональный ЧАТ Ніна Незламна
Персональный ЧАТ Новосад Руслан Віталійович
Персональный ЧАТ Окрилена
Персональный ЧАТ Оксана Пісня
Персональный ЧАТ Олекса Удайко
Персональный ЧАТ Ольга Калина
Персональный ЧАТ Оля Вашека
Персональный ЧАТ Пасічник Анатолій
Персональный ЧАТ Патара
Персональный ЧАТ Світлана Семенюк
Персональный ЧАТ Сергій Прокопенко
Персональный ЧАТ ТАИСИЯ
Персональный ЧАТ Чудна Пташина

Пошук


Перевірка розміру




ЧОМУ ТЕБЕ Я ЗГАДУЮ ЩОДНЯ?

Чому тебе я згадую щодня, Щодня твоїх торкаюся світлин? Руде за руки ловить цуценя І в нього очі кольору маслин. Воно радіє, бо я в нього є, А я сумую, бо тебе немає! За ноги ловить і не відстає, Легенько руки, з вдячності кусає. Грайлива вдача, лагідна душа, Мене воно підтримує, як може! Та гострий біль мене не полиша, Дай сил мені, це пережити, Боже! Турбує біль і сльози по ночах, Коли вже час загоїть трохи рани? Щоб у собачих, відданих очах, Твоїх вже не побачити, кохана! 12.12.2012 р.

ID: 409503
Рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата надходження: 16.03.2013 12:14:20
© дата внесення змiн: 16.03.2013 12:14:20
автор: Мирослав Вересюк

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: Ник.С.Пичугин
Прочитаний усіма відвідувачами (843)
В тому числі авторами сайту (13) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Мазур Наталя, 17.03.2013 - 23:17
Але чи дійсно цього хочеться? smile give_rose
 
Мирослав Вересюк відповів на коментар Мазур Наталя, 01.01.1970 - 03:00
apple Важко відповісти... give_rose
 
12 глибоке сокровення 22 22 16
 
Мирослав Вересюк відповів на коментар Тетяна Луківська, 01.01.1970 - 03:00
apple Мабуть є трішки... Від Вас не сховаєш... 16 12
 
Лидия Науменко, 16.03.2013 - 14:32
Я приходжу до тебе щоночi,
Коли мiсяць зiйде за горою.
Зазираю в заплаканi очi
i благаю: - Не плач, я з тобою...
"Лист iз потойбiччя"
frown 22 22 flo18
 
Мирослав Вересюк відповів на коментар Лидия Науменко, 01.01.1970 - 03:00
Співзвучно... give_rose Але в мене всі на цьому світі... Співчуваю...
 
Крилата, 16.03.2013 - 12:43
Сумно! щиро! 12
 
Мирослав Вересюк відповів на коментар Крилата, 01.01.1970 - 03:00
Є такий гріх give_rose
 

Нові твори