ПЕРЕКЛАД: О. МАНДЕЛЬШТАМ "О временах простых и грубых…"
Про давній час, простий і грубий,
Копита кінські тупотять.
І двірники в кудлатих шубах
На дерев’яних лавах сплять.
На стук у ковані ворота,
Як цар ледачий, вартовий
Звіряче позіхнув з дрімоти –
І зринув, скіфе, образ твій!
Коли з ледь теплою любов’ю
Овідій Рим і сніг тулив
У співи, славлячи волову
Гарбу між варварських возів.
_________________________
О временах простых и грубых
Копыта конские твердят.
И дворники в тяжелых шубах
На деревянных лавках спят.
На стук в железные ворота
Привратник, царственно-ленив,
Встал, и звериная зевота
Напомнила твой образ, скиф!
Когда с дряхлеющей любовью
Мешая в песнях Рим и снег,
Овидий пел арбу воловью
В походе варварских телег.
***** відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую. мабуть, щось міняла. уже не знаю.
ПиСи: щодо бомбування... вибачте, я зараз дуже зайнята.
і я не люблю бомби кидати на оригінальні твори, оскільки маю дуже
специфічні погляди... штучки типу "штамп", "епігон", "дитсадок", "образна система на рівні нижче плінтуса" і "ви користуєтесь словником рим?" цілком у моєму репертуарі... тому мені краще мовчати.
переклади - то інше.
Гарний переклад!
Може так: "Коли з зів'ялою любов'ю
В піснях і Рим і сніг ..."
***** відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую. але зів*яла, як і зотліла, вказує на завершений процес. важливо зберегти щось від активного дієприкметника тепер. часу, який сюди не влазить.
щодо "В піснях і Рим і сніг" - у мене так було, ще не знаю. але думка слушна. дякую!
Якщо ви про *дряхлеющей*, то можна зотлілою, але буде зовсім іронічно.
***** відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дуже дякую за пораду.
але проти "ЗЗотлілою" є два мінуси: 1) семантика, 2) фоніка.
тому я поки що залишаю ледь теплу=ледь живу любов(+Овідію, мабуть, не тільки у душі холодно було...)
ну, разве что "ветхой" "дряхлеющей" - всё же процесс незавершенный... (Ну, это я сейчас в роли "прінціпіального крітіка" )
***** відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Світлано! ветхий, як на мене, не зовсім точно, але ветхий - це той, що руйнується, зотліває; так само не до кінця зник, іще розпадається; позначений старістю, неміччю... щось іще пошукаю
можливо, безсилою чи кволою... але все одно з процесом не зовсім...
тому мені краще мовчати.
ну, разве что "ветхой" 
"дряхлеющей" - всё же процесс незавершенный... 
(Ну, это я сейчас в роли "прінціпіального крітіка" 
) 
