вицвіле
перетрухле горе
твоє…
низькотонне,
як на лубку` –
море
незграбно картонне:
не відпуска-є…
порохня́віє –
дихати не дає,
радіти-любити,
повноцінно жити…
горе затхле твоє –
зла
личина,
давно безпричинна…
вимагає
зашкарубле горе –
виплекане-показне:
«…твоя повинність – няньчити
і щомиті жаліти мене…»
давно затягнулася
непроглядним туманом
горя твого
рана-
первопричина,
але
присохла струпом
паразитична личина –
стала пере́сту-пом* …
проз горе трухляве твоє,
як через призму зла,
радість життя
і любов покалічена –
ненаситно-жертовно витекла…
плотолюбно дивишся,
потребуєш нахабно-відверто,
щоб кожна –
наступна
зваблена жертва
хотіла! і прагнула
у відчаю вмерти…
тебе, нещасливця,
собою наситила –
від образ надуманих
врятува-ла…
і так щоразу – казка ця
про (незалежно від статі)
Синю Бороду,
як на платівці заїждженій,
повторюєть-ся…
руку тобі подай –
ти відкинеш геть!
покусаєш-порвеш
дружньо подану руку,
каменем – у лице:
«Не лізь! і не чіпай
пещену,
на кривлі злеліяну
тлусту муку…
годуй собою, доступнице,
плотолюба – годи-співчувай!»
…справжнє горе – не показне,
не вибагливе,
мовчазне…
спаси і помилуй, Боже!
хай воно
кожного з нас обмине…
* переступ - злочин.
05.03.2013
*Горе - емоційний тон (0.5). Хронічне Горе просить співчуття, нічого не даючи замість, і допомоги, не схвалюючи і не приймаючи її. Людина, що зависла у хронічному тоні горя, постійно чимось незадоволена, існує на тлі прихованої чи явної потреби в жалості до себе. Часто такі особи намагаються чіплятися за минуле і вишукують наймізерніших, а то і відверто надуманих причин для постійних образ. Такі суб`єкти вкрай деструктивні, любити іншу людину (не залежно від статусу..), тваринку, предмет чи будь-що інше у світі – не здібні в принципі. Здібні лишень споживати, експлуатувати, користуватися... Від партнерів вимагають постійних співчуттів-покаянь-задобрювань, саморуйнації. Підсвідомо, а то й свідомо вимагають самопожертви, вищим проявом якої вважають смерть партнера «во ім`я любові» до них…
http://shkolazhizni.ru/archive/0/n-10242/http://kurdyumov.ru/esse/esse07/7esse04.php
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
почують... якщо перестанемо їх "годувати-розбещувати" життєсилою і життєенергією нашою... Христос сказав, що треба гарно подумати, КОМУ милостиню подаєш... якщо та милостиня буде використана жебраком "во зло", то податель милостині - нестиме солідарну відповідальність за вчинене "жебраком"... тому - позитивні люди, які дозволяють себе мучити, гнобити і нищити - співучасники зваблених злом негативнотонних ближніх своїх... тим паче, що вони (позитивні люди), кусані низькотонними, самі опускаються в мінуси... до апатії і навіть до смерті... а це - самогубство...
негативізм(антагонізм,ворожість,гнів,ненависть, обурення, нездібність співчувати, не висловлене обурення, прихована ворожість,стурбованість, страх, відчай,жах, оціпеніння, рожевослиняве співчуття, задобрювання, горе, виправдовування, самоприниження, самонедооцінка, нав"язлива жертовність, апатія...) - хвороби заразні, як чума... але ж, знавши про чуму, як смертельну небезпеку, нормальні люди не "лізуть цілуватися" із зачумленими... якщо навіть, не приведи Боже, дуже-дуже ними дорожать... а все ж, знавши, що його не врятуєш, а себе уб"єш без жодного смислу - "цілуватися не лізуть"...
отже - треба хоч би знати, що означає, коли хтось поруч постійно перебуває у негативі, якщо це його (чи її) - постійний, хронічний тон... такі люди, хоч як би вони не прикидалися "білими і пухнастими" - до Світла не належать... вони належать до пітьми - і годують її (пітьму, зло) - і собою, мучившись, і всіма, хто має до них дотик - мучивши... зло годується муками людськими і всього живого, що здібне відчувати муку... тому, все просто і зрозуміло: боголюдство і демонолюдство - розподіл такий... за шкалою тонів, як і за законами Природи і Всесвіту...
дякую Вам, пані Jaroslavо... велика справа почнеться, якщо високотонні люди (боголюдство) відлучить "мінусовиків" від "кормлєнія" собою...)))
"Имеющий уши, да услышит..."
я б Ваш твір віднесла до розряду науковоі праці.скільки вкладено розумової праці, енергетичних витрат, настільки виважені емоційні наголоси ...глибока річ.
бачу,Валю, Ваша місія піднімати людей, хоча це великий і часом ,неблагодарний,труд ...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
люба моя Віточко! оце моє "рвєніє" "врятувати людство" - приклад високотонної емоції - ентузіазму... сама собі нагадую часто півня (за якимось із гороскопів, східним, здається, - я і є вогняний півень...))) - півня, який знайшов зернину якусь (знання) і скликає увесь світ - щоб потішити і нагодувати... що ж...
стосовно "неблагодарного труда" - казав мій сусід (покійний нині) - сільський чоловік - "не виросте нічого в того, хто нічого не сіє..." тому... а вдячність - не про те зараз думається... а про те, що, може, хтось зацікавиться і дізнається, а дізнавшись - зорієнтується... осмислить... убезпечиться... а хтось може - зрозуміє, що щось з ним не так, і можливо, треба просто посміхатися і навчитися радіти... хоч чомусь, хоч комусь... полюбити - хоч когось, хоч щось...
звичайно, низькотонних людей цей "наїзд" обурить і т.д. по шкалі вниз..)))
але, Вам я хочу перерахувати позитивні тони шкали... просто так, бо їх приємно перераховувати...)))
то отже, починаючи від скуки(вбивання часу якимсь способом прийнятним - це перший, найнижчий позитивний, чи високий, тон, гранийя, скажімо так) далі йдуть: вдоволеність, стриманий інтерес, консерватизм, сильний інтерес, веселість, ентузіазм, ЕСТЕТИКА, НАТХНЕННЯ, діяльність, ігри, Постулати і - спонтанність, безтурботність Буття... -
(цитата: ...ВДОХНОВЕНИЕ. На этом уровне у человека столько энергии, что к нему приходят идеи и даже может открыться видение. Эти идеи потом человек воплощает в своей цели в своем занятии или карьере.
Еще выше? Назовем это духовными переживаниями, и переживаниями других измерений...) - так от.. просто і прекрасно...
скільки я таких зустрічаю, але,як п'яниця ніколи не вИзнає, що він п'яниця, так і ці люди не будуть читати, вони вважають - такі слова не для них. мені сподобалось, дуже стисло, тому мабуть сильно . гарно
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так... їх (низькотонних людей)справді, обминути важко, бо їх 85 відсотків людства на планеті... високотонних - усього лиш 15 відсотків (це не абсолютні цифри, але такими оперують "дослідники" питання)... наскільки ж "світло" в людях вагоміше за "пітьму" (також в людях), якщо рівновага (саме існування людства) все іще утримується...
так... низькотонні люди нізащо не бажають "дізнаватися" - це механізм їхнього "самозахисту" - вони себе абсолютно влаштовують такими, якими вони є (ці слова - практично цитата...)))
але... позитивнотонні люди мають розуміти з ким ведуть справу, які справді інтереси у їхніх низькотонних партнерів, чого насправді вони вимагають, знущаючись усіма можливими способами... і саме головне - вміти захищатися, не сповзаючи слідом за "єдиним коханим" у емоційну "каналізацію"... люди не повинні годувати собою "вампіричних" осіб, - вони ненаситні і таким робом, при всій щирій до них симпатії і навіть любові, допомогти їм не вдасться... тільки розбещувати...
от коли б вони (низькотонні) перестали отримувати "харчі" від високотонних, тоді відчули б голод і, може, задумались би - а що з ними не так?... отоді високотонні з радістю і всією справді любов"ю до ближнього їм усе й пояснили б... і допомогли б... і порятували б... але не за рахунок самопожертви, бо самопожертва - це низькотонна емоція (за дуже і дуже незначними винятками... в залежності від мотиву і хронічного тону самопожертовника... - слово саме підказує - само-ПОЖЕРТИ-ся...)))
поки бажання дізнатися про себе у низькотонних людей не виникає - найкраще, що "світлі" люди можуть для них зробити - це залишити їх - давши таким чином можливість їм "боротися самим із собою за своє виживання"... замкнути їх самих на собі...
дуже дякую Вам, люба пані @NN@, за візит і коментар... за привід сказати більше, чим сказано у віршеві... вибачаюся чемно, якщо відповідь моя дещо задовгою вийшла...
…справжнє горе – не показне,
не вибагливе,
мовчазне…
Справді, горюючи - людина відреаговує всю важкість душевну, намагається впустити у свідомість жахливу реальність, осмислити втрату як би там важко не було.
А демонстративне горе - це театр, який вимагає овацій...
Сподобалася Ваша подача теми, важкої теми, такої яку часто обминають...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую за глибоке розуміння, пані Лукіна... так, ця тема - емоційних тонів - замовчується... можливо тому, що це ключ до покращання якості життя кожної окремої людини... адже розібравшись і зрозумівши причини і механізми нещасть - і особистих, і соціальних - люди отримають силу і "стежку" до їхнього вирішення... до особистої внутрішньої свободи... а Свобода в цілому складається із Свобод "складових"...
який смисл захоплюватися і навіть наслідувати "романтичному взаємосамогубству" Ромео і Джульєти, коли їхні стосунки до любові жодного дотику не мали насправді - то двоє надзвичайно низькотонних героїв, які не здібні були відчувати у собі любов, бо на низьких тонах "шкали тонів" таких почуттів не буває - любов живе серед "плюсових" емоцій, вона не мучить і не карає, не лякає і не ворогує - вона освітлює і возносить - якщо такого не відбувається, то переживання, яким приписується незаслужено назва "любов" - є якраз протилежними - НЕЛЮБОВ...
у цю шкалу тонів "вписується" все - навіть заповіді і попередження про смертні гріхи... ось - знання, уже офіційно відкриті людством, розповсюджені - усього лише - поцікавитися залишилося і використати для власного щасливого виживання...
знаю, що коефіцієнт "успішності" цієї моєї спроби "догукатися" не буде високим... але якщо хоч хтось один почує - на планеті нашій стане на одну свідомість незатуманену більше...)))
дякую Вам іще раз за підтримку і розуміння, люба пані Luchina...