Вона була для нього раєм
І сонечком над небокраєм…
А він її не розумів.
Чи не хотів, чи не зумів.
Кохання дарувала чисте,
Усміхнене і променисте,
А він цього не відчував.
Чи то не міг, чи не бажав.
І цілувала до нестями,
Блаженства миті промінцями
Не розтопили криголід,
Що залишався з плином літ…
Роки збігали за роками.
Розвіялась любов вітрами.
Лиш на горбі серед беріз
Самотньо відцвітав Нарцис.
Явище нарцисизму сягає своїм корінням ще дитинства. Якщо поділяти бачення психоаналізу, то це не реалізована потреба у любові. Чому не реалізована? Просто такі люди намагалися поділитися своїм почуттям з іншими, Нарциси вміли любити, але в силу обставин їхня любов не була прийнята і як у дзеркалі відбилася на них самих... Це як би віддзеркалення почуттів на себе - є потреба любити інших, але інші не приймають, почуття є, а обєкта нема. Любов обєктивується на них самих...
Всі ми родом з дитинства і причини негараздів слід шукати там. Думаю, принцип гуманізму помякшує провину, вірніше розділяє її.
Потрібний вірш і цікавий Ваш! До речі, нарциси мають і позитивні риси - вони здатні до самозаглиблення, самовдосконалення, стійкі і вольові
Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна за детальний аналіз. Згідна в тому, що формування особистих якостей закладається в дитинстві. Звичайно, нарциси мають достатньо сильні позитивні риси, але їх надмірний егоцентризм робить їх нещасними, хоч часто вони і не усвідомлюють цього...
НЕ ДИВЛЯЧИСЬ НА МІНОРНІСТЬ - ВІРШ ГАРНИЙ! ХОЧЕТЬСЯ ДО ВІРША ДОДАТИ, ЩО
"Нарциси́зм — риса характеру, яка полягає у виключній самозакоханості. Термін походить з грецького міфу про Нарциса, прекрасну молоду людину, який відкинув кохання німфи Ехо. У покарання за це він був приречений закохатися у власне відображення у воді озера, і помер від цієї любові...
Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Олечко, за розгорнутий коментар! Дійсно, приречений бути самозакоханим, не здатен покахати та зрозуміти почуття іншої людини. Надто висока концентрація на власному его веде до загибелі....
Тамарочко, з весіннім святом! Здається мені,що варто дещо змінити у чудовому вірші: "Миттю блаженства промінцями..."; "Роки збігали за роками"; "А на горбку серед беріз...". Натхнення і
успіхів!!!
Тамара Шкіндер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже ціную такі відгуки. Відносно другого - згодна. А перший варіант в контексті наголосу вийде миттЮ . Щиро вам вдячна за відгук і привітання.