Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: klovays: Дякую Мамо - ВІРШ


klovays: Дякую Мамо - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Книгарня | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >

Зараз на сайті - 53
Персональный ЧАТ -
Персональный ЧАТ BOSSfor
Персональный ЧАТ Dovgiy
Персональный ЧАТ Fleur de lis
Персональный ЧАТ Haluna2
Персональный ЧАТ IRUNKA)))
Персональный ЧАТ James Rose
Персональный ЧАТ Julia :)
Персональный ЧАТ Koshins
Персональный ЧАТ Lucifer
Персональный ЧАТ M@sik
Персональный ЧАТ Markusvill
Персональный ЧАТ Richter
Персональный ЧАТ Samar Obrin
Персональный ЧАТ Sophia senckak
Персональный ЧАТ Єлена Дорофієвська
Персональный ЧАТ Аndante
Персональный ЧАТ Айшек Норам
Персональный ЧАТ Андрій Бабич
Персональный ЧАТ БЕЗ
Персональный ЧАТ Віктор Северин
Персональный ЧАТ Володимир Присяжнюк
Персональный ЧАТ Д
Персональный ЧАТ Дмитро Кiбич
Персональный ЧАТ КВолынский
Персональный ЧАТ Леонід Федорів
Персональный ЧАТ Лепесток
Персональный ЧАТ Марічка9
Персональный ЧАТ Маркіяна Рай
Персональный ЧАТ Митич@
Персональный ЧАТ Ніна Третяк
Персональный ЧАТ Наташа Марос
Персональный ЧАТ Нора2
Персональный ЧАТ ПВО
Персональный ЧАТ Петро Кожум'яка (Ян Укович)
Персональный ЧАТ Сергій Улько
Персональный ЧАТ Т. Василько
Персональный ЧАТ Траяна
Персональный ЧАТ Христина Рикмас
Персональный ЧАТ Хуго Иванов
Персональный ЧАТ Юхниця Євген
Персональный ЧАТ залюблена у світ
Персональный ЧАТ посполитий

 прихованих - 10 чол.

Пошук


Перевірка розміру




Дякую Мамо

Дякую Мамо, хоча його й замало. За ніжні руки й суворі слова любові. Дякую за життя, солодке дитинство, Мамо. Я не в змозі знищити материнський біль. Й колись не буде в мене молодого чола, А я все одно буду тримати теплі руки. Комок суму зупиняється й повітря замало, А спогади дитинства збільшують сльози на обличчі. Уявляючи тебе із сивиною біля дому, Сліз ще більше й серце хоче втекти. Уявляючи, що ти мене приголубиш З надією, що я подарував. Як швидко виріс я, став дорослим Ще з отією дитячою наївністю. Як повернути час, щоб ти не сумувала, Знищити страждання любові, Мамо? Мамо, ненько, відпусти страждання, Час летить всі ми знаємо. Й не в змозі випрати помилок,твоїх переживань, Й щоб не жила кривда у наші любові. Ось такі прості слова змусили мене Потонути у чаднім повітрі. Благаючи вибачень й незмінної любові До нас твоїх "соколів". І кожен день, щоб був для тебе святом. Побільше посмішок, спокійних думок й серцебиття, А трішки пізніше ми будемо сприяти цьому, А сьогодні відпочинь.

ID: 405023
Рубрика: Вірші, Присвячення
дата надходження: 28.02.2013 20:32:59
© дата внесення змiн: 28.02.2013 20:32:59
автор: klovays

Мені подобається 0 голоса(ів)


Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати Поскаржитись на вірш!




В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (816)
В тому числі авторами сайту (11) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.



КОМЕНТАРІ

Vlad Voloshun, 28.02.2013 - 20:39
мати! це найвище покликання бути мамою! дуже гарно!
 
klovays відповів на коментар Vlad Voloshun, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, але материнська любов для мене це весь світ)
 
Нові твори