Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: klovays: Дякую Мамо - ВІРШ


klovays: Дякую Мамо - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Книгарня | Літературні премії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 40
Персональный ЧАТ Bogdan Hyrych
Персональный ЧАТ Ptiza-ua
Персональный ЧАТ Rutzt
Персональный ЧАТ SAKHO
Персональный ЧАТ Svitlana_Belyakova
Персональный ЧАТ Tychynin Herbert
Персональный ЧАТ Witer
Персональный ЧАТ Алла Демчишина
Персональный ЧАТ Анонімний
Персональный ЧАТ Валентина Володина
Персональный ЧАТ Веруш Далі
Персональный ЧАТ Виктория - Р
Персональный ЧАТ Д
Персональный ЧАТ Доброніченко Катерина
Персональный ЧАТ Круглов Роман
Персональный ЧАТ Лажневський
Персональный ЧАТ Леся Утриско
Персональный ЧАТ Малиновская Марина
Персональный ЧАТ Надія Тополя
Персональный ЧАТ Наташа Марос
Персональный ЧАТ Окрилена
Персональный ЧАТ Олександр Киян
Персональный ЧАТ Ольга Ашто
Персональный ЧАТ Ольга Макарій
Персональный ЧАТ Ольга Ратинська
Персональный ЧАТ Потусторонний
Персональный ЧАТ Радченко
Персональный ЧАТ Сіроманка
Персональный ЧАТ Світлая (Світлана Пирогова)
Персональный ЧАТ ТАИСИЯ
Персональный ЧАТ Юлія Макарій
Персональный ЧАТ Юлія Рябенко
Персональный ЧАТ Юхниця Євген
Персональный ЧАТ Ярослав К.

 прихованих - 6 чол.

Пошук


Перевірка розміру




Дякую Мамо

Дякую Мамо, хоча його й замало. За ніжні руки й суворі слова любові. Дякую за життя, солодке дитинство, Мамо. Я не в змозі знищити материнський біль. Й колись не буде в мене молодого чола, А я все одно буду тримати теплі руки. Комок суму зупиняється й повітря замало, А спогади дитинства збільшують сльози на обличчі. Уявляючи тебе із сивиною біля дому, Сліз ще більше й серце хоче втекти. Уявляючи, що ти мене приголубиш З надією, що я подарував. Як швидко виріс я, став дорослим Ще з отією дитячою наївністю. Як повернути час, щоб ти не сумувала, Знищити страждання любові, Мамо? Мамо, ненько, відпусти страждання, Час летить всі ми знаємо. Й не в змозі випрати помилок,твоїх переживань, Й щоб не жила кривда у наші любові. Ось такі прості слова змусили мене Потонути у чаднім повітрі. Благаючи вибачень й незмінної любові До нас твоїх "соколів". І кожен день, щоб був для тебе святом. Побільше посмішок, спокійних думок й серцебиття, А трішки пізніше ми будемо сприяти цьому, А сьогодні відпочинь.

ID: 405023
Рубрика: Вірші, Присвячення
дата надходження: 28.02.2013 20:32:59
© дата внесення змiн: 28.02.2013 20:32:59
автор: klovays

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (828)
В тому числі авторами сайту (11) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Vlad Voloshun, 28.02.2013 - 20:39
мати! це найвище покликання бути мамою! дуже гарно!
 
klovays відповів на коментар Vlad Voloshun, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, але материнська любов для мене це весь світ)
 

Нові твори