Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: klovays: Дякую Мамо - ВІРШ


klovays: Дякую Мамо - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 48
Персональный ЧАТ Despasito
Персональный ЧАТ Etotak369
Персональный ЧАТ Holger Dolmetscher
Персональный ЧАТ Karlsson
Персональный ЧАТ Luka
Персональный ЧАТ MoonSelkie
Персональный ЧАТ Svitlana_Belyakova
Персональный ЧАТ Vita)))
Персональный ЧАТ Zoia_Berezovska
Персональный ЧАТ Zoja
Персональный ЧАТ Аль Таирр
Персональный ЧАТ Альона Ус
Персональный ЧАТ Анитка Галицька
Персональный ЧАТ Аяз Амир-ша
Персональный ЧАТ Богдан Ковальчук
Персональный ЧАТ Вільна птаха - Freebird
Персональный ЧАТ Василь Царинюк
Персональный ЧАТ Володимир Байкалов
Персональный ЧАТ Елена*
Персональный ЧАТ Каминский ДА
Персональный ЧАТ Квітка))
Персональный ЧАТ Ксеніка
Персональный ЧАТ Лесь Українець
Персональный ЧАТ Лилея
Персональный ЧАТ М.С.
Персональный ЧАТ Максим Тарасівський
Персональный ЧАТ НАДЕЖДА М.
Персональный ЧАТ Наталка Ярема
Персональный ЧАТ Наташа Марос
Персональный ЧАТ Олександр Войтенко
Персональный ЧАТ Потусторонний
Персональный ЧАТ Радченко
Персональный ЧАТ Світлана Семенюк
Персональный ЧАТ Скрипник Олександр
Персональный ЧАТ ТАИСИЯ
Персональный ЧАТ Таїсія Шашилкіна
Персональный ЧАТ Христина Рикмас
Персональный ЧАТ Ярослав К.
Персональный ЧАТ геометрія

 прихованих - 9 чол.

Пошук


Перевірка розміру




Дякую Мамо

Дякую Мамо, хоча його й замало. За ніжні руки й суворі слова любові. Дякую за життя, солодке дитинство, Мамо. Я не в змозі знищити материнський біль. Й колись не буде в мене молодого чола, А я все одно буду тримати теплі руки. Комок суму зупиняється й повітря замало, А спогади дитинства збільшують сльози на обличчі. Уявляючи тебе із сивиною біля дому, Сліз ще більше й серце хоче втекти. Уявляючи, що ти мене приголубиш З надією, що я подарував. Як швидко виріс я, став дорослим Ще з отією дитячою наївністю. Як повернути час, щоб ти не сумувала, Знищити страждання любові, Мамо? Мамо, ненько, відпусти страждання, Час летить всі ми знаємо. Й не в змозі випрати помилок,твоїх переживань, Й щоб не жила кривда у наші любові. Ось такі прості слова змусили мене Потонути у чаднім повітрі. Благаючи вибачень й незмінної любові До нас твоїх "соколів". І кожен день, щоб був для тебе святом. Побільше посмішок, спокійних думок й серцебиття, А трішки пізніше ми будемо сприяти цьому, А сьогодні відпочинь.

ID: 405023
Рубрика: Вірші, Присвячення
дата надходження: 28.02.2013 20:32:59
© дата внесення змiн: 28.02.2013 20:32:59
автор: klovays

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (837)
В тому числі авторами сайту (11) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Vlad Voloshun, 28.02.2013 - 20:39
мати! це найвище покликання бути мамою! дуже гарно!
 
klovays відповів на коментар Vlad Voloshun, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, але материнська любов для мене це весь світ)
 

Нові твори