Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: klovays: Дякую Мамо - ВІРШ


klovays: Дякую Мамо - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого клубу | Спілкування | Літературні студії | Контакти | Новини | Оголошення | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >

Зараз на сайті - 54
Персональный ЧАТ AKM
Персональный ЧАТ Alex@
Персональный ЧАТ Alice_Foxy
Персональный ЧАТ Alisha
Персональный ЧАТ Fliper
Персональный ЧАТ Lily Grant
Персональный ЧАТ Serhiy
Персональный ЧАТ She said: gray...
Персональный ЧАТ Soulowner
Персональный ЧАТ Tshway
Персональный ЧАТ Іванка Прокопишин
Персональный ЧАТ Айрені
Персональный ЧАТ Віда Вансель
Персональный ЧАТ Віктор Фінковський
Персональный ЧАТ Віктор Шупер
Персональный ЧАТ Вадим Верц
Персональный ЧАТ Валентин Довбиш
Персональный ЧАТ Валентина Ланевич
Персональный ЧАТ Велес Є
Персональный ЧАТ Егор Овченков
Персональный ЧАТ Ирина Горбань
Персональный ЧАТ Максим Тарасівський
Персональный ЧАТ Мандрівник
Персональный ЧАТ Мрійниця *-*
Персональный ЧАТ Настя Терник
Персональный ЧАТ Наталя Хаммоуда
Персональный ЧАТ Променистий менестрель
Персональный ЧАТ Рижулька
Персональный ЧАТ Руслан Строїнський
Персональный ЧАТ Светлана Борщ
Персональный ЧАТ ТАИСИЯ
Персональный ЧАТ Тала Білокінь
Персональный ЧАТ Татьяна Иванова - Юртина
Персональный ЧАТ Тетяна Власенко
Персональный ЧАТ Траяна
Персональный ЧАТ Уляна Ч.
Персональный ЧАТ Фредеріко де Мор
Персональный ЧАТ Хуго
Персональный ЧАТ ЮХИМ
Персональный ЧАТ Янош Бусел
Персональный ЧАТ зодиак

 прихованих - 13 чол.

Пошук


Перевірка розміру




Дякую Мамо

Дякую Мамо, хоча його й замало. За ніжні руки й суворі слова любові. Дякую за життя, солодке дитинство, Мамо. Я не в змозі знищити материнський біль. Й колись не буде в мене молодого чола, А я все одно буду тримати теплі руки. Комок суму зупиняється й повітря замало, А спогади дитинства збільшують сльози на обличчі. Уявляючи тебе із сивиною біля дому, Сліз ще більше й серце хоче втекти. Уявляючи, що ти мене приголубиш З надією, що я подарував. Як швидко виріс я, став дорослим Ще з отією дитячою наївністю. Як повернути час, щоб ти не сумувала, Знищити страждання любові, Мамо? Мамо, ненько, відпусти страждання, Час летить всі ми знаємо. Й не в змозі випрати помилок,твоїх переживань, Й щоб не жила кривда у наші любові. Ось такі прості слова змусили мене Потонути у чаднім повітрі. Благаючи вибачень й незмінної любові До нас твоїх "соколів". І кожен день, щоб був для тебе святом. Побільше посмішок, спокійних думок й серцебиття, А трішки пізніше ми будемо сприяти цьому, А сьогодні відпочинь.

ID: 405023
Рубрика: Вірші, Присвячення
дата надходження: 28.02.2013 20:32:59
© дата внесення змiн: 28.02.2013 20:32:59
автор: klovays



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати Поскаржитись на вірш!




В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (694)
В тому числі авторами сайту (11)
Doll, Vlad Voloshun, Зоряна Рождественская, Rika Markus, Невгамовний, Славомир, Салтан Николай, Тетяна Весняна, 100 хвилин, marianna666, oleh_bober
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайту.



КОМЕНТАРІ

Vlad Voloshun, 28.02.2013 - 20:39
мати! це найвище покликання бути мамою! дуже гарно!
klovays, 28.02.2013 - 21:49
Дякую, але материнська любов для мене це весь світ)
Нові твори