Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: klovays: Дякую Мамо - ВІРШ


klovays: Дякую Мамо - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Книгарня | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 48
Персональный ЧАТ Bonne Fille
Персональный ЧАТ Chloe
Персональный ЧАТ Genyk
Персональный ЧАТ Kostyanika
Персональный ЧАТ Majra
Персональный ЧАТ Malinka
Персональный ЧАТ Quadro.Tony
Персональный ЧАТ Totoha
Персональный ЧАТ Vikki
Персональный ЧАТ Андрій ZNAV
Персональный ЧАТ Виктория Пташинская
Персональный ЧАТ Володимир Верста
Персональный ЧАТ Г. Король
Персональный ЧАТ Гильфанд
Персональный ЧАТ Дівчина з зеленими очима
Персональный ЧАТ Ден Мун
Персональный ЧАТ Елена*
Персональный ЧАТ Кіндрат Корінь
Персональный ЧАТ КВолынский
Персональный ЧАТ Килгор Траут
Персональный ЧАТ Креминская Светлана
Персональный ЧАТ Ксенія Ен
Персональный ЧАТ Лана Семицвітна
Персональный ЧАТ Лесь Українець
Персональный ЧАТ Наташа Марос
Персональный ЧАТ Окрилена
Персональный ЧАТ ОксМаксКорабель
Персональный ЧАТ Оксана Батицька
Персональный ЧАТ Олекса Удайко
Персональный ЧАТ Орфей-Діоніс Хронічний
Персональный ЧАТ Поправка Юлія
Персональный ЧАТ Світлана Воскресенська
Персональный ЧАТ Сергей Щербаков
Персональный ЧАТ ТАИСИЯ
Персональный ЧАТ ЧИБ

 прихованих - 13 чол.

Пошук


Перевірка розміру




Дякую Мамо

Дякую Мамо, хоча його й замало. За ніжні руки й суворі слова любові. Дякую за життя, солодке дитинство, Мамо. Я не в змозі знищити материнський біль. Й колись не буде в мене молодого чола, А я все одно буду тримати теплі руки. Комок суму зупиняється й повітря замало, А спогади дитинства збільшують сльози на обличчі. Уявляючи тебе із сивиною біля дому, Сліз ще більше й серце хоче втекти. Уявляючи, що ти мене приголубиш З надією, що я подарував. Як швидко виріс я, став дорослим Ще з отією дитячою наївністю. Як повернути час, щоб ти не сумувала, Знищити страждання любові, Мамо? Мамо, ненько, відпусти страждання, Час летить всі ми знаємо. Й не в змозі випрати помилок,твоїх переживань, Й щоб не жила кривда у наші любові. Ось такі прості слова змусили мене Потонути у чаднім повітрі. Благаючи вибачень й незмінної любові До нас твоїх "соколів". І кожен день, щоб був для тебе святом. Побільше посмішок, спокійних думок й серцебиття, А трішки пізніше ми будемо сприяти цьому, А сьогодні відпочинь.

ID: 405023
Рубрика: Вірші, Присвячення
дата надходження: 28.02.2013 20:32:59
© дата внесення змiн: 28.02.2013 20:32:59
автор: klovays

Мені подобається 0 голоса(ів)


Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати Поскаржитись на вірш!


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (823)
В тому числі авторами сайту (11) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Vlad Voloshun, 28.02.2013 - 20:39
мати! це найвище покликання бути мамою! дуже гарно!
 
klovays відповів на коментар Vlad Voloshun, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, але материнська любов для мене це весь світ)
 

Нові твори