(Романтика для Виды Вансель, вечерней Звезды)
Ах, Любовь, Любовь, Любовь, Любовь.
В мире ты начало всех начал.
Каждый слышит для себя твой зов
Но не всяк тебя к себе позвал.
…………………………………………
Позови ее и ты поймешь
Как прекрасен солнечный закат
Если встречи ты с любимым ждешь,
На свиданье выйдя тихо в сад.
Позови любовь свою к себе,
Распахни окно своей души
Что-то измени в своей судьбе.
Если надо – даже согреши!
Миром правит лишь любовь одна,
Ей молись как тысяче богам.
Только ей такая власть дана:
Возносить молитвы к небесам.
Все заради любові. Подвиги, війни і, навіть, злочини - все для любові і заради неї. Це глибока філософія.
Та ми сьогодні говоримо про любов між жінкою та чоловіком, пристрастну, вірну, ніжну, животворящу і ні в якому разі не руйнівну, а будівничу.
Дякую, що зайшли, прокоментували і дали мені змогу "Поразглагольствовать" . Заходьте ще, не лякайтесь, я не завжди така балакуча.
Хай Вам Бог дарує здійснення мрій.І багато вільного часу на написання ось такої краси.І багато грошей,щоб побачити світ.Так щось мені захотілося,щоб у Вас була можливість побачити ті країни,де забажали б побувати...
Дякую. Та тепер я цим не переймаюся. Надіюся, що скоро все це бачитиму очима мого хлопчика, найголовнішого мужчину мого життя - Костика. Бо скоро піде у світ шукати щастя.
І як це Вам вдалося на стовітсотків так написати,щоб в мене аж подих перехопило?Це занадто цінний для мене подарунок.Дякувати буду потім.Забігаючи далеко наперед,просто скажу,що ніколи від таких дарунків не відмовлюся.Це дуже для мене багато важить.І я з радістю прийматиму від Вас таку казку для мене.Цілую 77 раз..