закони зграї - фізично слабші - упосліджені... але душа не має статі - хоча у релігійних системах (насамперед!) жінкам відведено місце, сходинкою вище за прокажених... чому?..
бо яблуко Єва зірвала?.. і Адама "спокусила" - бідний Адам, жертва спокуси... тобто, за власні вчинки першопочатково не відповідальний?...
але ж у момент Введення у храм - у Святая Святих Храму! - маленької дівчинки, майбутньої Богородиці - стався акт прОщення Єви і жінки, як такої! так пояснюють цю подію релігійні філософи... але на пАдолі земному то майже нічого не змінило...
свою тимчасову і скороминучу залежність сердечну від жінки чоловіки розуміють, як її провину... бо себе "звинуватити" у "слабкості" такій вони соромляться... скільки всілякого цинізму навигадувано, щоб виправдатися...
чи "баловні" вони життя?.. їм важко живеться, як всьому живому у нашому вимірі, дуже схожому на один із пластів "мучилищ"... хіба чоловіки щасливі?... але в усіх їхніх невдачах, як їм здається, винні жінки... хтось же мусить бути винуватим...
але... ми любимо їх - синів наших, коханих чоловіків наших, батьків наших...
на відміну від зграйної організації - у сім"ї (нормальній і здоровій, ісконній)- жінка - повноцінна особистість: мати, сестра, донька... "собіратєльніца", берегиня...
таким чином - сім"я (родина, рід, нарід)- чи зграя... це- вісь усього, водорозділ добра і зла на землі... зараз панує закон зграї...
дуже складну і навіть страшну тему зачепили Ви віршем цим, думками цими, Адель...
усе життя я (приватно) доводжу усього лиш одну "мою правду" - що "жінка - це людина"... безуспішно... зате я сама не маю у цьому жодного сумніву... і цього вже досить...
я шаную і жінок, і чоловіків...
але так само обидві статі можуть вестися зовсім негідно, і це факт... є - люди, різні люди, не залежно од їхньої статевої приналежності... Божі діти...
будемо любити наших чоловіків, може колись вони "підростуть" до взаємності)))