----Коханому і єдиному В.В. присвячується
Коли до губ твоїх лишається ще кілька снів
Лід венами очікувань, мов лихоманкою –
Сріблястим павутинням серце переплів…
Ця зустріч манить теплими обіймами.
Зігрій мене, як вперше, мов тоді… між мрій,
Щоб світ навколо зрадив меркантильності.
Ти – Ангел мій земний, цілуй думки відверті наніч.
Найщасливіша я в своїй безсильності,
Перед твоїми «хочу» м’якну пластиліново,
Всі щезли недомови в нетрях всесвіту.
Стенає ніч плечима – заздрить пристрасті,
Бо ти не будеш нині більше стриманим!
Дозволь мені побути божевільною,
Владаркою всесильною над буднями…
Твоєю лиш… коханою і вільною…
Навіки, назавжди, тепер, щодня.
Я золото твоїх зізнань в долоні заплету,
Бо ти найкращий серед Ангелів, що не в Раю,
Бо ти єдиний чув стільки разів «люблю»…
Малює щастя пензлем серця казку на вікні,
Коли до губ твоїх лишається ще кілька снів…
...але присвяту пиши під назвою) не ховай внизу)
