день який!
ясний…
сріблом-злотом
гаптований –
по небесній блакиті,
янге́ликами
розшитій…
…красу отаку по миті
хочеться
переживати –
по кожній дрібній
невловимій
окремій миті
із насолодою смакувати…
нитку по ниточці
по́вагом перебрати –
всотати,
у себе
трансформувати…
…на білому тлі,
на сніжній
крохмальній
хрумкій про́стині́ –
тіні:
сяйвом живим насичені
сапфіри прозоро сині,
зірча́сто-лазур-ні –
поусюдно щедро розсипані…
у невира́зних бга́нках-складка́х,
ямка́х і запа́динках –
не однорідні…
явні
настільки,
аж дивно мені
взуто ступати
по живій під ногами си́ні–
сапфірових ро́зсипах…
як
у чарі́вному сні
скільки краси!
і радості
даровано
провідчути людині
…поталанило нині
й мені
заверлочитись срібною ниткою
у Богородичнім
гаптуван-ні…
26.01.2013
Гарно! Приємно читати, коли кожен образ насичений різноманіттям епітетів, а лаконічність рядків створює різноманіття образів! Можливо, важко вловити загальну думку, але вірш чудовий, навіть свого роду художній!!!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую Вам, шановний пане Oleg Kolibaba... відчувається стиль ПМ...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, пане Вікторе... періодично я "виступаю" в такому вишуканому стилі... старанно вишукую слова, які передали б... хоч би наближено колір, який бачу... хоч би наближено освітлення... звучання.. значення...
Дивовижно! Як я люблю таку поезію осяйну, літургійну, подячну
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
можливо, люба пані Світонок, саме тому і день був такий прекрасний і вірш написався так - бо Ви мали отак про них сказати... відчувши світло отак... дякуємо Вам сердечно - і я, і день учорашній ясний, Богородицею по блакиті небесній гаптований...
краса!!! мелодика надзвичайно прониклива і душевна!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
старанно підбирала назву кольору, люба Віточко, півдня листала учора фотки відтінків синього... щоб знайти схожий до баченого... сапфір - найближчим виявився до того кольору тіней від усього у сонячну погоду зимового для, ПЕРЕД ЯКИМИ ХОТІЛОСЯ РОЗЗУТИСЯ... САПФІР - БІЛЬШ ДО ЛАЗУРНОГО... але де западинка у снігу глибша - там тінь кольором ближча до прозоро синього... і так, ніби це камінчики справді дрібні рясно насипані... прозоро-сині і прозоро-лазурні - бо на снігу, а сніг сам кристалічну структуру має...
дякую Вам, люба Віточко, за відгук симпатичний Ваш...
просто неймовірно, як Ви Валю вмієте написати, неперевершена палітра почуттів
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, любий пане Морський Леве! о, якби я могла достеменніше передати ту вишукану красу, яку доводиться бачити, чи щастить бачити - інколи - просто у себе під ногами... це були живі сапфіри -прозоро-синьо-лазурні... дивовижна краса...
дякую Вам, за співбачення зі мною... подвоюєте радість мою... помножуєте...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую Вам щиро, люба пані Макієвська... така прекрасна картиночка Ваша... але тут уже ближче до вечора, коли прозоро-сині тіні переходять у відчутно рожеві тони і відтінки... завжди дивуюся тим рожевим снігам, хатам і деревам...