Вогні мерехтять за вікном -
Тисячі загублених душ,
Вкриті чорним тугим волокном
Від мокрих брудних калюж.
Мчить автобус мене у даль,
Геть від поглядів мутно-пустих.
Ні, не жаль. Мені їх не жаль.
Хай хтось інший жаліє їх.
Звичні відблиски автофар -
Ріже очі яскравий біль.
І не видно дерев-примар,
Їх приховує заметіль.
Під колесами стогне лід,
В його венах холоне кров.
Сходить з розуму дивний світ,
Хоча... Він вже і так зійшов.
Мчить автобус мене у даль,
Доганяє нас вітер чимдуж.
Горизонт - вогняна пектораль,
Тисячі загублених душ...
23.01.2013 р.
