Пробач мені слабкість - любити Тебе.
Пробач мені силу - любити Тебе безкінечно.
А я все чекала, коли це кохання мине.
Воно не минає. Сльоза бурштином лиш береться.
Пробач мені радість - отримувать ві́рші нові.
Пробач мені смуток - знать те, що не всі надсилаєш.
А я все збираю найкращі коралі Твої,
Хоч Боже намисто віршів - це ключі не від раю.
Пробач мені втіху - світати зі світлом світлин.
Зухвалість пробач - ці світлини у Тебе просити.
Відкрию альбом,
наче мушлю із сяйвом перлин,
Де кожна вагома із поглядом в ній пережитим.
Пробач мені щастя - хоч зрідка Тебе зустрічать.
Пробач моє горе - так довго Твій голос не чути.
А зустрічі в пам'яті, як діаманти блищать -
Коштовності долі...
Та інших мені не збагнути.
