Ліхтарі на бульварах
жовтим світлом зустрічають
вечір.
І лиш тихо,непомітно
сніг ляга на плечі.
Ще ланцюг машин увечері
стоїть в заторах,
а я зараз зрозуміла,що
тобою була хвора.
Ні,я не шукала ідеала в тобі,
і прагнула одного,
мимоволі,
збагнути лиш,чи схожі наші
душі,
чи зможуть вони правила
порушити. Яких в житті
і так чимало.
Та недовгий час розтавив
всі крапки над "і",
що краще буде "я" і "ти".
А "ми" залишити десь там,
на тих бульварах,
на пройдених стежках
і тротуарах.
Іду, і сніг надалі падає
на плечі,
де моє місто вкотре зустрічає
вечір..
Ви самі написали - Іду, і сніг надалі падає на плечі, де моє місто вкотре зустрічає вечір... - значить життя триває,
буде ще сніг, будуть тихі зимові вечори, будуть нові "душі" і якісь з них обов'язково зможуть порушити правила...
Ірин@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...сумно ... та головне, що розставлено всі крапки над "І"... і не буде вже марних ілюзій... та висловлю свою думку, щодо того, коли кажуть, що розставлені вже всі крапки над "і" ... зазвичай крапки ще тоді ще зовсім не розставлені - просто їх дуже хочеться поставити, але там ще коми, коми і багатокрапки....ну щось таке
Ірин@ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дещо погоджуюсь з Вашою думкою. Іноді здається, що в мене саме такий випадок...
Проте буду вважати, що крапки таки розставлені)
