І ти проснувся на світанні,
І вранці, Ігор, чи відчував,
Що ця весна твоя остання,
Що ти загинеш серед трав...
Лиш після твоєї смерті взнала
Кого любив і з ким ти жив...
Чому тебе у них забрали?
Як можна вмерти ось таким?
О, Сашо, Сашо, мила Сашо,
Як вас любили ми колись...
Ви зігрівали юність нашу,
З екрану кучері лились...
А Пелих, він завжди був Пелех –
Як би паршиво не було.
Він наш тернопільський, я знаю.
Як вас любили ми давно.
Тепер галоп не по європах,
Ігор галопом по світах,
Ніхто не ждав такого повороту,
Пелих й себе, мабуть, теж здивував.
Навколо свято Перемоги,
Вона ж дітьми біля труни...
Сплелися дурні і дороги
І наробили вам біди.
Воістину – вічна йому пам’ять...
Хто знав, хто хоч з екрану бачив – помолись...
Хорошої людини на землі не стало...
На небі добрий ангел появивсь! 09.05.2009
Ігор завжди мені подобався.Нехай земля йому буде пухом...
так...
