Сьогодні я багато розмовляла. Сім разів «Доброго дня!» сусідам, тричі «Передайте будь-ласка» в маршрутці.. А, ще правда розмовляла з кицькою, яка за своїм котячим віком років на 70 старша від мене. Їй багато не треба від життя: мої згортки з малюнками, клапті тканин, робочий стіл з моїми всякими причандалами, або щойно скинутий светр,- ось це і треба для щастя, щоб на ньому всьому гарно виспатися. День проходив швидко і по-осінньому. Ну а як йому ще минати в жовтні? Ні, і ще проходив холодно і пусто. Так. Навіть у банці з-під чаю сьогодні пахне песимізмом. Ну зате мене дууже підбадьорив напис на обгортці туалетного паперу «Хочеш добре жити- купуй українське». Така важлива фраза і написана на такому ж важливому предметі побуту, як туалетний папір. Поки ти сидиш на унітазі, життя й так ,здається, немає проблем. Хм. Мене багато що бадьорить за день. Наприклад ще сьогодні це салат з перцю, 50гривень, дохлий зефір . Можна мало спілкуватися, при цьому багато говорити, можна багато слухати,та мало чути..Замість відвертої розмови обпектися відвернНУтою. Можна любити, втрачати, витрачати. Можна їздити кудись, а можна сидіти вдома. Вам однаково бракуватитме чогось.
дуууже вдячна!)
