Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Мирослав Вересюк: МИ ГРІШНІ У СВОЇМ БАЖАННІ - ВІРШ

Спокуси час, на землю впали зорі, Неначе випали з дірявого мішка. Блідий, немовби у великім горі, З-за хмари місяць висунув ріжка. Пориви вітру хмари, наче хвилі, Женуть по небу ген за небокрай. І місяць їх затримати не в силі, Хоча ріжком чіпляється за край. Пливе по небу, у безкрайнім морі, Причалив до дзвіниці, до хреста. Тремтить осика і тріпочуть зорі. Не можу спати, хоч лічив до ста. Думки рояться і тривожать душу, В твоїх обіймах, як свіча, згораю. Шепчу молитву і страждати мушу, Не каюся, що я тебе кохаю. Моя молитва ще дійде до Бога, Обоє грішні у своїм бажанні. Та не страшить незвідана дорога І перепони в нашому коханні. 27.11.2009 р.