Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Мирослав Вересюк: ЖЕВРІЄ ЖАР… - ВІРШ


Мирослав Вересюк: ЖЕВРІЄ ЖАР… - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 41
Персональный ЧАТ K Λ Е О Δ О Р
Персональный ЧАТ Luka
Персональный ЧАТ MaRiK29
Персональный ЧАТ Maggie Be
Персональный ЧАТ Polemokrateia
Персональный ЧАТ Ulcus
Персональный ЧАТ Vin Libert
Персональный ЧАТ Yaguarondi
Персональный ЧАТ Zoia_Berezovska
Персональный ЧАТ Євгеній Рослик
Персональный ЧАТ Іванка
Персональный ЧАТ Ірина Кохан
Персональный ЧАТ Андрій Толіч
Персональный ЧАТ Віктор Ковач
Персональный ЧАТ Вікторія Т.
Персональный ЧАТ Вільна птаха - Freebird
Персональный ЧАТ Виктор Правденко
Персональный ЧАТ Володимир Мілянчук
Персональный ЧАТ Горобец Александр
Персональный ЧАТ Дружня рука
Персональный ЧАТ Еволюція Сайту Поезії
Персональный ЧАТ Кавоманка
Персональный ЧАТ Квітень Олександр
Персональный ЧАТ Лілія Левицька
Персональный ЧАТ Лилея
Персональный ЧАТ М.С.
Персональный ЧАТ Марина Мирошина
Персональный ЧАТ Мельник Галина
Персональный ЧАТ НАСИПАНИЙ ВІКТОР
Персональный ЧАТ Олег Кокосенко
Персональный ЧАТ Радомір
Персональный ЧАТ Райка
Персональный ЧАТ Свіжина
Персональный ЧАТ Світлана Ткаченко
Персональный ЧАТ Сумирний
Персональный ЧАТ Тарас Слобода
Персональный ЧАТ Тарпик
Персональный ЧАТ Тетяна Горобець (MERSEDES)
Персональный ЧАТ Юлія Рябенко
Персональный ЧАТ Ярослав К.
Персональный ЧАТ віталій чепіжний

Пошук


Перевірка розміру




ЖЕВРІЄ ЖАР…

Оріон завис, немов розп'яття Мого кохання і моїх надій. Жевріє жар погаслого багаття, Але нема тепла, немає мрій. Немає сліз, якщо немає болю, Нема жалю, коли немає втрат. Не нарікав на щастя і на долю І що живе далеко рідний брат. Лише життя у пам'яті до болю У сні, бува, гортає сторінки. Нема потреби, щоб змінити долю, Немовби повернути плин ріки. Сприймав життя розкритими очима, І не ховав криваві мозолі. Нема гріхів великих за плечими, Лиш сивина біліє на чолі. Гріхи життя, як кожної людини, Бо народились всі ми у гріху. Нічого не буває без причини, Як і нема людини без страху. Бувало різне, але озирнутись - Сміло можу на роки прожиті. Не міг ніколи, не навчився гнутись, Сенс життя не бачив у кориті. Тому дивлюся прямо всім у вічі, Подаю для потиску правицю. Жевріє жар, щоб запалити свічі, Зловити щастя, як свою жар-птицю. 4.02.2009р.

ID: 371113
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 15.10.2012 22:56:43
© дата внесення змiн: 17.10.2012 16:27:21
автор: Мирослав Вересюк

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (745)
В тому числі авторами сайту (8) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Обов'язково впіймаєте щастя. Воно вже близько. Людина щаслива вже тим, що не соромно озирнутись назад за прожиті роки і, озирнувшись побачити свій слід на землі, і прямо, не відвертаючи погляду дивитись у вічі людям. 12 12 12 friends friends friends
 
Мирослав Вересюк відповів на коментар Олена Бондар (Бондаренко), 01.01.1970 - 03:00
Дякувати за розуміння не буду, бачу що це теж така Ваша життєва позиція! Мені везе на справжніх людей і на справжні почуття! Цього і Вам бажаю!!!! flo10
 

Нові твори