Чому життя таке сумне,
без злагоди і насолоди?
Чому воно у нас одне,
в кого спитать,хіба в природи?
Та відповідь вона не дасть,
сама свій вік вже доживає.
Наслали на її напасть:
плоди людських гріхів все пожинає.
Один лиш раз живем ми на землі,
один-єдиний раз прийдеться вмерти.
А люди і "великі" і "малі"
не зважують на це,їм аби жерти.
Ковтають все,що на шляху у них,
і ніжність,і любов,і віру в Бога.
А скільки з"їли розумів земних?!!
Життя ж одне - "туди" усім дорога...
Любіть,кохайте, добром засійте ниву,
в сто крат зберете щедрий урожай,
який не виб"є град і не пошкодить злива
і буде квітнуть вічно наш Вкраїнський край!
